Зеккі Якуб — Енциклопедія Сучасної України

Зеккі Якуб

ЗЕККІ́ Якуб (справж. – Умеров Якуб Муратович; 1917, с. Янджу, нині с. Путилівка Бахчисарай. р-ну АР Крим – 1977, м. Маріуполь Донец. обл.) – кримськотатарський письменник. Чл. СПУ (1975). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Бахчисарай. учит. технікум (1936). Відтоді працював у куйбишев. рай. г. «Ударник» (нині Бахчисарай. р-н), у якій дебютував 1937 оповіданням «Къара чекмен» («Чорна шинель»). Від 1947 – економіст буд. орг-ції в Донецьку. Писав кримськотатар., рос. і укр. мовами. Автор зб. оповідань «Бахт анахтары» («Ключ щастя», 1969) та «Къытыкълы икяелер» («Гумористичні оповідання», 1972; обидві – Ташкент). Творчість З. присвяч. філос. і морал.-етич. проблемам.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
Ш. Е. Юнусов . Зеккі Якуб // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16775 (дата звернення: 07.03.2021).