Зелена Світлана Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зелена Світлана Леонідівна

ЗЕЛЕ́НА Світлана Леонідівна (17. 11. 1957, м. Соледар Сталін., нині Донец. обл.) – художник-монументаліст, живописець і графік. Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1981; викл. І. Косарев, О. Хмельницький). Працювала 1981–83 викл. живопису Львів. декор.-приклад. ін-ту; 1984–2003 – на Житомир. худож.-вироб. комбінаті. Від 1991 – учасниця обл., всеукр., міжнар. мист. виставок. Персон. – у Житомирі (1987–88, 1993, 1997, двічі 2009). Творчість З. тяжіє до постімпресіонізму. Її сюжет. композиціям властива парадоксал. інтерпретація біблій. сюжетів. Окремі роботи зберігаються у Житомир. краєзнав. музеї, Черкас. ХМ.

Тв.: мозаїка на фасаді кінотеатру «Жовтень» (1989); розпис «Присвячення рок-н-ролу» (1995, вестибюль школи № 21; обидва – у Житомирі); живопис – «Суховій» (1990), «Жінка, яка скубе курку», «Диньоїди» (обидва – 1991), «Пастораль» (1993), «Жінка з фруктами» (1994), «Амазонка» (1995), «Без назви» (1996), «Пробудження» (1998), «Його війна» (2000), «Острів Цирцеї» (2001), «Венеціанська фантазія» (2004), «Подруги» (2005), «Вересень» (2007); графічні серії – «Люди і стихії» (1997–2003), «Деструкції» (2003–09).

Літ.: Гончар Я. Кольори проростають на полотні // Вільне слово. Ж., 1992, 12 верес.; Стулакова Е. «Другой пол–2»: Заметки об укр. феминист. искусстве // Artline. 1998. № 3; Шевчук А. Абстарктний вітаїзм Світлани Зеленої // Артанія: Альм. К., 2007. Кн. 5.

Л. О. Дахненко

Стаття оновлена: 2010