Зелений Зенон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зелений Зенон

ЗЕЛЕ́НИЙ Зенон (02. 09. 1901, с. Добряни, нині Городоц. р-ну Львів. обл. – 02. 02. 1973, Торонто) – освітньо-громадський діяч. Брат Б. Зеленого. У складі УГА брав участь в укр.-польс. війні 1918–19. У 1920–21 перебував у таборі полонених Тухоля (нині Куяв.-Помор. воєводства, Польща). Навч. на інж. ф-ті Львів. політехніки, закін. відділ математики і фізики Львів. ун-ту (1930). Викладав математику й фізику у семінаріях і г-зіях, зокрема 1934–39 – у філії Академ. г-зії, 1939–41 – в Ін-ті удосконалення вчителів у Львові, 1941–43 – у 2-й Укр. г-зії (водночас очолював освіт. ком-т Укр. центр. ком-ту). Після 2-ї світ. війни перебував у таборі переміщ. осіб у м-ку Берхтесґаден (Німеччина). 1948 виїхав до Торонто, де учителював. Очолював Об’єднання укр. педагогів Канади, координац. виховно-освітню раду при Світ. конгресі вільних українців. Підготував до вид. працю «Археологія України» Я. Пастернака (Торонто, 1961). Автор кн. «Українське юнацтво в вирі Другої світової війни» (Торонто, 1965), брошури «20 літ праці ОУПК (Об’єднання Українських Педагогів Канади)». Співавтор підручника з математики для 1-го класу.

І. Я. Соляр

Стаття оновлена: 2010