Зелений Зенон

ЗЕЛЕ́НИЙ Зенон (02. 09. 1901, с. Добряни, нині Городоцького р-ну Львів. обл. — 02. 02. 1973, Торонто) — освітньо-громадський діяч. Брат Б. Зеленого. У складі УГА брав участь в укр.-польс. війні 1918–19. У 1920–21 пере­бував у таборі полонених Тухоля (нині Куяв.-Помор. воєводства, Польща). Навч. на інж. факультеті Львів. політехніки, закін. від­діл математики і фізики Львів. університету (1930). Викладав математику й фізику у семінаріях і г-зіях, зокрема 1934–39 — у філії Академ. гімназії, 1939–41 — в Ін­ституті удосконале­н­ня вчителів у Львові, 1941–43 — у 2-й Укр. гімназії (водночас очолював освіт. комітет Укр. центр. комітету). Після 2-ї світової війни пере­бував у таборі пере­міщ. осіб у м-ку Берхтесґаден (Німеч­чина). 1948 ви­їхав до Торонто, де учителював. Очолював Обʼ­єд­на­н­ня укр. педагогів Канади, ко­ординац. виховно-освітню раду при Світ. кон­гресі вільних українців. Під­готував до вид. працю «Археологія України» Я. Пастернака (Торонто, 1961). Автор кн. «Українське юнацтво в вирі Другої світової війни» (Торонто, 1965), брошури «20 літ праці ОУПК (Обʼ­єд­на­н­ня Українських Педагогів Канади)». Спів­автор під­ручника з математики для 1-го класу.

Завантажити статтю