Зелений Павло Олександрович

ЗЕЛЕ́НИЙ Павло Олександрович (1839, за ін. даними — 1840, маєток у Єлисавет­град. пов. Херсон. губ. — 15(28). 08. 1912, м. Ростов, нині Ярослав. обл., РФ) — письмен­ник, громадський діяч. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1860). Того ж року дебютував циклом оповідань із селян. життя «Рас­сказы Никиты Сливаева» у г. «Московскій вѣстникъ». Під псевд. П. Сонін ви­ступив 1861 у г. «Одес­скій вѣстникъ» з оповіда­н­нями «Соня» (від 21 січня), «Проводы кутьи» (від 15 липня) та ін., а у г. «Черниговскій листокъ» (редагов. Л. Глібовим) під псевд. Малюк — з оповіда­н­нями «Проселок» (1861, від 19 липня) і «В деревне» (1862, від 13 травня). Служив у канцелярії херсон. губернатора, судовим слідчим у Бобринец. пов., тривалий час очолював Єлисавет­град. земську управу (нині Кірово­град), опікувався організацією у місті реал. училища та публ. б-ки. Від 2-ї пол. 1870-х рр. — власник друкарні в Одесі, ред.-видавець г. «Одес­скій вѣстникъ», до спів­праці в якій залучив М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Кониського, М. Павлика, Л. Глібова, М. Старицького, Є. Борисова та ін., надавши часопису вираз. україно­знав. змісту. Як міський голова Одеси (1897–1905) сприяв буд-ву нового приміще­н­ня для засн. 1829 публ. б-ки (нині Одес. наук. бібліотека ім. М. Горького), поповнив її фонди значною кількістю цін­них ви­дань і рукопис. матеріалів. Активно ви­ступав проти утисків укр. книгови­да­н­ня, спів­працював із товариством «Просвіта». Дійсний член Одес. товариства історії і старожитностей (1899).

Літ.: Зленко Г. Д. Міський голова і літератор // Зленко Г. Д. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три порт­рети діячів одеської «Просвіти» 1905–1909 років. О., 2005.

Г. Д. Зленко

Завантажити статтю