Зелений Павло Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зелений Павло Олександрович

ЗЕЛЕ́НИЙ Павло Олександрович (1839, за ін. даними – 1840, маєток у Єлисаветград. пов. Херсон. губ. – 15(28). 08. 1912, м. Ростов, нині Ярослав. обл., РФ) – письменник, громадський діяч. Закін. юрид. ф-т Харків. ун-ту (1860). Того ж року дебютував циклом оповідань із селян. життя «Рассказы Никиты Сливаева» у г. «Московскій вѣстникъ». Під псевд. П. Сонін виступив 1861 у г. «Одесскій вѣстникъ» з оповіданнями «Соня» (від 21 січня), «Проводы кутьи» (від 15 липня) та ін., а у г. «Черниговскій листокъ» (редагов. Л. Глібовим) під псевд. Малюк – з оповіданнями «Проселок» (1861, від 19 липня) і «В деревне» (1862, від 13 травня). Служив у канцелярії херсон. губернатора, судовим слідчим у Бобринец. пов., тривалий час очолював Єлисаветград. земську управу (нині Кіровоград), опікувався орг-цією у місті реал. уч-ща та публ. б-ки. Від 2-ї пол. 1870-х рр. – власник друкарні в Одесі, ред.-видавець г. «Одесскій вѣстникъ», до співпраці в якій залучив М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Кониського, М. Павлика, Л. Глібова, М. Старицького, Є. Борисова та ін., надавши часопису вираз. українознав. змісту. Як міський голова Одеси (1897–1905) сприяв буд-ву нового приміщення для засн. 1829 публ. б-ки (нині Одес. наук. б-ка ім. М. Горького), поповнив її фонди значною кількістю цінних видань і рукопис. матеріалів. Активно виступав проти утисків укр. книговидання, співпрацював із т-вом «Просвіта». Дійс. чл. Одес. т-ва історії і старожитностей (1899).

Літ.: Зленко Г. Д. Міський голова і літератор // Зленко Г. Д. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три портрети діячів одеської «Просвіти» 1905–1909 років. О., 2005.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2010