Зеленко Олександр Устинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зеленко Олександр Устинович

ЗЕЛЕНКО́ Олександр Устинович (Зеленко Александр Устинович; 11. 10. 1871, С.-Петербург – 21. 07. 1953, Москва) – російський архітектор, громадський діяч. Закін. С.-Петербур. ін-т цивіл. інженерів (1894). У 1897–1900 – міський арх. Самари (Росія). 1900 переїхав до Москви. Був одним із фундаторів Жін. архіт. курсів. 1905 зблизився з гуртком педагогів С. Шацького, брав участь у першому літньому таборі-комуні для дітей робітників у м-ку Щолково (нині місто Моск. обл.). У наступ. році у Вадковському провулку збудував дит. клуб т-ва «Сетльмент»; 1903–04 та 1908–09 – у США. Від 1917 працював у системі Наркомосу; займався формулюванням буд. норм для шкіл і дитсадків. На поч. 20 ст. спроектував низку будівель у Криму, зокрема особняк Шелапутінової (1915; співавтор І. Кондаков). Серед ін. реаліз. проектів – губерн. земська управа, особняк Курліної (1903) у Самарі; прибутк. будинок на Твер. бульварі, № 12 (1902–13; втратив початковий декор), дача Пфеффер (1910–13, не збереглася) у Сокольниках, дитсадок на Великій Пирогівській (1910–12, спільно з І. Кондаковим; перебудовано), будинок співробітників ВЦВК на вул. Спиридонівська, № 26 (єдина післярев. споруда) у Москві. Використовував стильові форми модерну та ретроспективізму.

Літ.: Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століття. К., 1999.

В. І. Тимофієнко

Стаття оновлена: 2010