Зеленче - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зеленче

ЗЕЛЕ́НЧЕ – село Теребовлянського району Тернопільської області. Підпорядк. Підгайчиц. сільраді. Знаходиться при впадінні Гнізни до Серету (притока Дністра), за 3 км від райцентру та залізнич. ст. Теребовля. Пл. 0,049 км2. Насел. 431 особа (2001), переважно українці. Уперше згадується у писем. джерелах 1556. До 1772 та 1919–39 – у межах кордонів Польщі, від 1939 – УРСР. Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшло до Австрії (від 1869 – Австро-Угорщина), 1809–15 згідно з Шенбрун. договором – у складі Рос. імперії. До серед. 1910-х рр. тут функціонував Підгорян. Свято-Спас. Угорницький монастир о. Василіян (зруйн. під час 1-ї світ. війни; збереглися руїни; за роки незалежності України відновлено церкву Івана Хрестителя), до 1939 діяв осередок «Просвіти» та ін. укр. т-в. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у З. – школа, дитсадок, клуб. Встановлено пам’ят. хрест на честь скасування панщини. Побл. З. виявлено археол. пам’ятки трипіл., пшевор., черняхів. і давньорус. культур. Тут викопано 2 скарби – бл. 1 тис. скляних браслетів княжої доби. Виявлене у З. невелике городище було, за археол. знахідками, осідком теребовлян. князів. 1899 археол. дослідж. у З. проводив В. Деметрикевич, 1911 – К. Гадачек. Охороняється ботан. пам’ятка природи місц. значення Зеленчанська ділянка (грабово-кленово-дубове насадження, під наметом якого зростають підсніжник білосніжний, проліска дволиста, медунка, фіалка запашна, печіночниця лісова).

І. І. Зінчишин

Стаття оновлена: 2010