Знам’янка, Велика Знам’янка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Знам’янка, Велика Знам’янка

ЗНА́М’ЯНКА, Велика Знам’янка – село Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Центр сільської ради, якій підпорядк. с. Новоолексіївка. Знаходиться на березі Кахов. водосховища, за 150 км від обл. центру, за 9 км від райцентру та за 20 км (водним шляхом) від залізнич. ст. Нікополь. Пл. 24,4 км2. Насел. 8989 осіб (2001, складає 97,8 % до 1989), переважно українці. У пн.-зх. частині села збереглися залишки т. зв. Знам’ян. городища, що у 5–3 ст. до н. е. було центр. укріпленням Кам’янського городища. До переселення на поч. 2 ст. до н. е. у Крим тут розташовувався адм. центр першої столиці колиш. Скіфії. Відтоді на цих землях мешкали, окрім скіфів, сармати та слов’яни (зарубинец. і черняхів. культур, 2 ст. до н. е. – 6 ст. н. е.). У Великій З. розкопано низку курган. могильників бронз. віку та скіф. доби. У цар. кургані Солоха виявлено жін. і чол. поховання зі знач. кількістю дорогоцін. речей – меч і піхви, оздоблені золотом, горіт із стрілами, прикрашений сріб. пластинами, золоті браслети, гребінь вагою 293 г, посуд зі сценами битв і звірями. До Великознам’янських курганів належить також великий скіф. могильник на Мамай-горі. Сучасне село засн. у 1-й пол. 1780-х рр. 1785 держ. селянам із Стародуб. пов. Черніг. губ. тут офіційно виділили з казни землю. У тому ж році сюди переселилися 40 сімей держ. селян із Херсон. губ. і кілька сімей колиш. запороз. козаків із-за Дунаю, 1786 – 172 сім’ї з с. Знам’янка Єлисаветгр. пов. Катеринослав. намісництва. Спочатку село мало назву Знам’янка, після приєднання наприкінці 19 ст. сіл Олексіївка та Ільїнка його перейменовано на Велику З. 1848 тут мешкало 1877, 1858 – 5 тис., 1884 – 11 тис., 1915 – 16 тис., 1926 – 17,4 тис. осіб. Спочатку осн. заняттям насел. було скотарство, рибальство, хліборобство, після 1860-х рр. – хліборобство, садівництво, городництво та виноградарство. В остан. чв. 19 ст. знач. розвитку набуло пром. розведення мериносових овець. 1875 у 1175-ти великознам’ян. госп-вах налічувалося бл. 500 тис. кущів винограду, 100 тис. плодових дерев. 1884 під садами, виноградниками та городами знаходилося 2,4 тис. дес. землі. На поч. 20 ст. – знач. торг. пункт Пн. Таврії. У цей період у ньому працювали низка вовномиєнь, 2 салотоп. і 2 дубил. з-ди, майстерні з виготовлення віялок, тарантасів, бричок, понад 200 дворів виготовляло на продаж лляні полотна, одіяла, взуття, корзини. До більшов. перевороту 1917 село входило до Мелітопол. пов. Таврій. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 18 вересня 1941 до 6 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Нині у Великій З. – 2 серед. і 2 початк. школи, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікарня, 4 фельдшер.-акушер. пункти. Діє православна церква. Встановлено пам’ятник рад. воїнам-визволителям села від нім.-фашист. окупантів. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі металургії, акад. АН УРСР та СРСР О. Чекмарьов, Герой Рад. Союзу Г. Ткачов.

Літ.: Нашей Знаменке – 220 лет // Знамя труда. 2006, 13 мая.

І. Й. Сєдов

Стаття оновлена: 2010