Знам’янський район
ЗНА́МʼЯНСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1923 — у складі Олександрій., від 1925 — Зіновʼєв. округи, від 1932 — Одес., від 1937 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. Від серпня 1941 до грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,3 тис. км2. Насел. 30 232 особи (2001, складає 91,3 % до 1989; без райцентру — міста обл. значення Знамʼянка), переважно українці. У р-ні — 47 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Трепівка, Чорноліська, Знамʼянка-Пасажирська, Сахарна, Водяне. Лежить у межах Придніпров. височини. Поверхня — пологохвиляста височина. Пн.-зх. частина р-ну більш припіднята. Є поклади граніту, глини, піску та джерела мінерал. вод. Побл. с. Топиле бере початок р. Інгулець (притока Дніпра), побл. с. Богданівка — Аджамка (притока Інгулу). Ґрунти переважно чорноземні типові та звичайні. Пл. лісів і ліс. насаджень 20,4 тис. га. Ростуть дуб, ясен, клен, липа. Охороняються заг.-держ. значення ландшафт. заказник Чорноліський, комплексна памʼятка природи Витоки річки Інгулець, гідрол. памʼятка природи болото Чорний Ліс, місц. значення ботан. заказник Антоновицька балка, ботан. памʼятки природи Кудинове та Ковилові горби, заповідні урочища Бочки та Антоновицькі горби. Переважають пром. підприємства з виробництва буд. матеріалів. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн. та тваринництво молочно-мʼясного напрямів. Пл. с.-г. угідь 102,8 тис. га, з них орних земель — 85 тис. га. Вироб-вом с.-г. продукції займаються 8 ТОВів, 1 вироб. кооператив, 8 приват. підприємств, 3 ЗАТи, шовкогосп, селян. спілка приват. власників, агроцех, 2 селян.-фермер. і 83 фермер. господарства. У З. р. — 15 заг.-осв. шкіл І–ІІІ ступ., 7 — І–ІІ ступ., Дмитрів. відділ. Знамʼян. тех. ліцею, 16 дитсадків; рай. Будинок культури, 12 сільс. Будинків культури, 12 сільс. клубів, центр. рай. б-ка, 23 сільс. бібліотеч. філії, 2 школи естет. виховання, Дмитрів., Макарис., Мошорин. і Богданів. істор.-краєзнавчі музеї; центр. рай. лікарня, 2 дільничні лікарні, 8 мед. амбулаторій, 29 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 7-ми банків. Виходить г. «Сільське життя». Памʼятки архітектури: земські школи у селах Веселий Кут (1892), Дмитрівка (1900), Цибулеве (кін. 19 ст.), церква Олександра Невського у с. Юхимове (поч. 20 ст.), Покров. церква у с. Диківка (серед. 19 ст.), будинок Саблино-Знамʼян. цукр. заводу (1884). Реліг. громади: 15 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 3 — євангел. християн-баптистів. У с. Дмитрівка — духовна семінарія, у с. Диківка — Свято-Богоявлен. жін. монастир. У З. р. виявлено 111 памʼяток археології. У кожному насел. пункті встановлено памʼятники воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — поет кін. 17 — поч. 18 ст., автор пісні «Їхав козак за Дунай» С. Климовський (с. Мошорине); педагог, політ. діяч С. Ніколаєнко (с. Богданівка); Герої Рад. Союзу К. Гуренко, І. Євплов (обидва — с. Дмитрівка), О. Кива, Ф. Кобець, М. Маляренко (усі — с. Мошорине), В. Крюченко (с. Трепівка), П. Линник (с. Макариха), О. Осадчий (с. Петрове).
А. О. Іващук