Знам’янський район

ЗНА́МʼЯНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Кірово­градської області. Утвор. 1923. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1923 — у складі Олександрій., від 1925 — Зіновʼєв. округи, від 1932 — Одес., від 1937 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. Від серпня 1941 до грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,3 тис. км². Насел. 30 232 особи (2001, складає 91,3 % до 1989; без райцентру — міста обл. значе­н­ня Знамʼянка), пере­важно українці. У р-ні — 47 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Трепівка, Чорноліська, Знамʼянка-Пасажирська, Сахарна, Водяне. Лежить у межах Придні­пров. височини. Поверх­ня — пологохвиляста височина. Пн.-зх. частина р-ну більш припіднята. Є поклади граніту, глини, піску та джерела мінерал. вод. Побл. с. Топиле бере початок р. Інгулець (притока Дні­пра), побл. с. Бог­данівка — Аджамка (притока Інгулу). Ґрунти пере­важно чорноземні типові та звичайні. Пл. лісів і ліс. насаджень 20,4 тис. га. Ростуть дуб, ясен, клен, липа. Охороняються заг.-держ. значе­н­ня ландшафт. заказник Чорноліський, комплексна памʼятка природи Витоки річки Інгулець, гідрол. памʼятка природи болото Чорний Ліс, місц. значе­н­ня ботан. заказник Антоновицька балка, ботан. памʼятки природи Кудинове та Ковилові горби, заповід­ні ур­очища Бочки та Антоновицькі горби. Пере­важають пром. під­приємства з виробництва буд. матеріалів. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн. та тварин­ництво молочно-мʼясного напрямів. Пл. с.-г. угідь 102,8 тис. га, з них орних земель — 85 тис. га. Вироб-вом с.-г. продукції за­ймаються 8 ТОВів, 1 вироб. ко­оператив, 8 приват. під­приємств, 3 ЗАТи, шовкогосп, селян. спілка приват. власників, агроцех, 2 селян.-фермер. і 83 фермер. господарства. У З. р. — 15 заг.-осв. шкіл І–ІІІ ступ., 7 — І–ІІ ступ., Дмитрів. від­діл. Знамʼян. тех. ліцею, 16 дитсадків; рай. Будинок культури, 12 сільс. Будинків культури, 12 сільс. клубів, центр. рай. б-ка, 23 сільс. бібліотеч. філії, 2 школи естет. вихова­н­ня, Дмитрів., Макарис., Мошорин. і Бог­данів. істор.-крає­знавчі музеї; центр. рай. лікарня, 2 дільничні лікарні, 8 мед. амбулаторій, 29 фельдшер.-акушер. пунктів; від­діл. 7-ми банків. Виходить г. «Сільське життя». Памʼятки архітектури: земські школи у селах Веселий Кут (1892), Дмитрівка (1900), Цибулеве (кін. 19 ст.), церква Олександра Невського у с. Юхимове (поч. 20 ст.), Покров. церква у с. Диківка (серед. 19 ст.), будинок Саблино-Знамʼян. цукр. заводу (1884). Реліг. громади: 15 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 3 — євангел. християн-баптистів. У с. Дмитрівка — духовна семінарія, у с. Диківка — Свято-Богоявлен. жін. монастир. У З. р. виявлено 111 памʼяток археології. У кожному насел. пункті встановлено памʼятники воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — поет кін. 17 — поч. 18 ст., автор пісні «Їхав козак за Дунай» С. Климовський (с. Мошорине); педагог, політ. діяч С. Ніколаєнко (с. Бог­данівка); Герої Рад. Союзу К. Гуренко, І. Євплов (обидва — с. Дмитрівка), О. Кива, Ф. Кобець, М. Маляренко (усі — с. Мошорине), В. Крюченко (с. Трепівка), П. Лин­ник (с. Макариха), О. Осадчий (с. Петрове).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю