Зозуля Михайло Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зозуля Михайло Павлович

ЗОЗУ́ЛЯ Михайло Павлович (17. 09. 1923, м. Чугуїв, нині Харків. обл. – 07. 04. 1975, там само) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944 – двічі, 1945). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. В армії від липня, на фронті від вересня 1941. Відзначився під час форсування р. Гірський Тікич побл. м. Умань (нині Черкас. обл.) у березні 1944, у боях в р-ні міст Демблін у липні 1944 та Скернєвіце у січні 1945 (обидва – Польща). Демобілізов. у 1947. Мешкав і працював у рідному місті.

А. О. Ігнатьєва

Стаття оновлена: 2010