Золота балка

ЗОЛОТА́ БА́ЛКА — городище і могильник пізньоскіфської культури. Роз­таш. на правому березі Дні­пра побл. с. Золота Балка Нововоронц. р-ну Херсон. обл. Городище від­крив на поч. 20 ст. В. Гошкевич, досліджувала 1953–59 М. Вязьмітіна. Складається з акрополя прямоліній. планува­н­ня та перед­містя. Площа 6,6 га, культур. шар 0,4–1,3 м, роз­копано 2,5 тис. м². Будинки (камʼяні, багатокімнатні) обʼ­єд­нані у госп. комплекси типу садиб із внутр. двориком і камʼяною огорожею (виявлено 6 таких комплексів). Є також будівлі типу напів­землянок і наземні каркасні споруди. Зна­йдено предмети матеріал. культури: ліпна (горщики, миски на ніжках, глечики) і гончарна (амфори, тонкостін. посуд.) кераміка, прикраси (намисто, персні, браслети, фібули, сережки), дзеркала. Серед унікал. знахідок — теракотові статуетки, мармурова голова Геракла, сердолік. гема із зображе­н­ням орла на вівтарі. Датоване 2 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. Могильник, роз­таш. на Пн. Зх. від городища, від­крив 1951 К. Бреде, досліджували В. Пешанов, Е. Симонович, М. Вязьмітіна. На пл. 3 тис. м² роз­копано 87 поховань пізньоскіф. часу та 11 — періоду бронзи (пере­важно з трупопокладе­н­ням на спині). Типи поховань: катакомби, ґрунт. ями, під­бійні могили, камʼяні ящики (багато колективних). Інвентар пред­ставлений знаря­д­дями праці, зброєю, кінським спорядже­н­ням, керамікою, прикрасами (фібули, намисто, сережки), культовими речами. За антропол. даними, серед похованих є пред­ставники різних етніч. груп — греки, сармати, скіфи, германці. Датований 2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.

Завантажити статтю