Золотоніський район

ЗОЛОТОНІ́СЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Черкаської області. Утвор. 1923. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. У рад. катівнях загинули спів­ак-бандурист, поет М. Домонтович (М. Злобинцев; народився у с. Домантове), письмен­ник-гуморист Юхим Ґедзь (О. Савицький), геолог М. Без­бородько (обидва — Золотоноша), церк. діяч Юрій (Ю. Міхновський; с. Піщане). Під час голодомору 1932–33 у с. Гельмязів помер кожний 8-й, у с. Кривоносівка — кожний 6-й, у с. Піщане — кожний 4-й, у с. Плешкані — кожний 3-й мешканець. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1965 до З. р. при­єд­нано частину Драбів. р-ну (пере­важно насел. пункти ліквідованого 1963 Гельмязів. р-ну). Від 1932 — у складі Київ., від 1937 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл. Площа 1,49 км² (7,1 % тер. Черкас. обл.). Насел. (без м. Золотоноша) 48 831 особа (2001, складає 90 % до 1989): українців — 92 %, росіян — 6 %, євреїв — 0,3 %, білорусів — 0,2 %. У складі р-ну — 61 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Чапаєвка, Золотоноша, Пальмира. Пере­тинають залізниця Москва–Одеса, автотраси заг.-держ. значе­н­ня Київ–Дні­пропетровськ і Черкаси–Чернігів, магістрал. газо­провід Уренгой–Помари–Ужгород. Лежить на Придні­пров. низовині, на надзаплав. терасах Дні­пра та в долинах його прав­обереж. приток. Тер. р-ну має похил на Пд. Зх. Пром. значе­н­ня мають поклади глини, піску. Пд.-зх. частину р-ну омивають води Кременчуц. водо­сховища. Протікають Супій і Золотоноша (притоки Дні­пра). Збудовано бл. 50 ставків. Пл. водного дзеркала понад 21 тис. га. Ґрунти пере­важно чорноземні типові (78,9 %), є дерново-підзолисті, лучні, дернові. Пл. лісів 18,4 тис. га. Пере­важає сосна з домішками граба, дуба, вільхи тощо. Охороняються заг.-держ. значе­н­ня орнітол. Липівський заказник, зоол. памʼятки природи Горіхове озеро та Святе озеро, місц. значе­н­ня парк-памʼятка садово-парк. мистецтва природничо-істор. комплекс Г. Сковороди. За госп. структурою З. р. аграрно-промисловий. Пром-сть пред­ставлена під­приємствами харч., енергет., ремонтно-мех. і ліс. галузей (5 — ВАТів, 2 — ТОВи, 2 — кооп., 1 — держ.). Одне з найбільших під­приємств цукр. промисловості України — Пальмир. цукр. завод. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн.-буряківничого, тварин­ництво мʼясомолоч. напрямів. Роз­винене птахівництво. Пл. с.-г. угідь 98,5 тис. га, з них орних земель — 83,3 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки. У р-ні працюють 62 с.-г. під­приємства різного типу (найбільші: ТОВи — «Пальмира», «Агрофірма “Маяк”», ЗАТ «Русь», приватне під­приємство «Плекані») та 40 фермер. госп-в. У с. Вознесенське діє Золотоніська філія ТОВ «С.-г. під­приємство “Нібулон”». У З. р. — 35 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 9 до­шкіл. закладів, Будинок дит. та юнац. творчості, центр тех. творчості та під­приємництва; рай. Будинок культури, 31 сільс. Будинок культури, 12 сільс. клубів, 44 бібліотеч. установи, 5 нар. музеїв, дит. муз. школа та 5 її філій; центр. рай. лікарня, СЕС, 3 дільничні лікарні зі стаціонарами, 9 лікар. амбулаторій, 34 фельдшер.-акушер. та фельдшер. пункти; від­діл. 6-ти банків. Тринадцяти колективам худож. самодіяльності присвоєно зва­н­ня «народний», 3-м — «зразковий». Фізкультурно-оздоров. комплекс р-ну включає 2 стадіони, 33 спорт. май­данчики, 26 футбол. полів, 33 спорт. зали. Виходять г. «Вісник Золотоніщини», «Златокрай». Побл. сіл Кедина Гора, Коробівка, Бубнівська Слобідка — зони від­починку. Реліг. громади: 15 — УПЦ МП, 2 — УАПЦ, 3 — євангел. християн-баптистів, 3 — християн віри євангельської. Під охороною держави пере­буває 200 памʼятників історії та культури. Серед памʼяток архітектури — комплекс Красногірського Свято-Покровського жіночого монастиря УПЦ МП у с. Бакаївка (18–19 ст.; Свято-Преображен. собор збудовано 1771 за проектом арх. І. Григоровича-Барського у стилі укр. бароко), Свято-Троїц. церква у с. Гельмязів (1840-і рр.), Свято-Троїц. церква у с. Драбівці (1791), Свято-Михайлів. церква у с. Лукашівка (18 ст.), Свято-Параскеїв. церква у с. Антипівка (1890), Свято-Микол. церква у с. Скоринівка (1910). Побл. с. Піщане у долині р. Супій зна­йдено 15 високохудож. антич. бронз. ваз. У р-ні збереглася низка скіф. курганів і козац. могил, виявлено поселе­н­ня трипіл. і черняхів. культур. Серед видат. уродженців — учений-природо­знавець, історик, фольклорист, письмен­ник 19 ст. М. Максимович (с. Богуславець), громад.-культур. діяч, поет, пере­кладач 19 ст. О. Навроцький (с. Антипівка); хімік, чл.-кор. НАНУ А. Вовк (с. Залізки), академік УААН — фахівець у галузі меліорації П. Коваленко (с-ще Пальмира), імунолог М. Лісовий (с. Старий Коврай), чл.-кор. УААН — вет. лікар А. Завгородній (с. Кропивна), фахівець у галузі механіки М. Молодик (с. Домантове), психолог, чл.-кор. АПНУ М. Слюсаревський (с. Гельмязів), право­знавець, історик, політ. діяч С. Шелухін (с. Деньги), математик М. Ващенко-Захарченко (с. Маліївка), геоботанік Г. Білик (с. Чапаєвка), фахівець у галузі зварювал. виробництва М. Воропай (с. Піщане), матеріало­знавці І. Вовчановський (с. Кедина Гора), В. Джемелінський (с. Кропивна), фізик М. Каказєй (с. Чапаєвка), фахівець у галузі електротехніки В. Сігорський (с. Бубнівська Слобідка), лікар-хірург Г. Рощин (с. Кедина Гора), фахівець у галузі будівництва О. Яременко (с. Коробівка); письмен­ник, громад.-культур. діяч, д-р медицини К. Білиловський (с. Вознесенське), письмен­ники М. Босак (с. Під­ставки), М. Василенко (с. Драбівці), І. Дробний (с. Богуславець), Г. Карпенко (с. Чапаєвка), М. Терещенко (с. Щербинівка), Г. Цепкова (с. Вознесенське), письмен­ник, театр. діяч О. Василенко (с. Коврай), фольклорист, публіцист Я. Демченко (с. Деньги), літературо­знавець Н. Литвицька-Холодна (с. Гельмязів), крає­знавець М. Пономаренко (с. Під­ставки); художники В. Пере­вальський (нар. художник України, чл.-кор. АМУ; с. Бубнівська Слобідка), Василь (засл. майстер нар. творчості України) та його син Анатолій Дрючили (с. Щербинівка), А. Тетьора (засл. художник УРСР; с. Чернещина), І. Черінько (засл. діяч мистецтв Турк­мен. РСР; с. Деньги), В. Васянович (с. Гельмязів), М. Дахно (с. Піщане), І. Шульга (с. Кропивна); актор, нар. арт. УРСР А. Гончар (с. Деньги), бандуристи — нар. арт. УРСР Ю. Гамова (див. «Дні­прянка»; с. Бубнівська Слобідка) та засл. арт. України П. Авраменко (с. Плешкані); рад. військ. діяч А. Богунський (с. Погоріле), військ. і громад. діяч А. Вовк (с. Деньги); Герої Рад. Союзу М. Андрієнко (с. Гельмязів), Я. Андрющенко (с. Матвіївка), А. Деревʼянко (с. Ковтуни), М. Лисенко (с. Софіївка), В. Педько (с. Коврай), Г. Світличний (с. Дмитрівка), М. Сукач (с. Лукашівка), повні кавалери ордена Слави Г. Береза (с. Чапаєвка), Г. Криворучко (с. Домантове); спортс­мени Г. Береза, П. Береза, С. Даник, Н. Нестеренко (усі — с. Чапаєвка). У с. Коврай жив і творив мандрів. поет і філософ Г. Сковорода, із Золотоніщиною повʼязаний жит­тєвий і твор. шлях прозаїків С. Скляренка та Івана Ле.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю