ЗОЛОТОНО́ША — річка у Драбівському і Золотоніському ра­йонах Черкаської області, ліва притока Дніпра. Місц. назва — Золотоношка. Довжина 88 км, площа басейну 1260 км2. Бере початок з низки ставків, роз­таш. між селами Бирлівка та Золотоношка Драбів. р-ну. Впадає у придамбовий канал, звідки побл. с. Чехівка Чорнобаїв. р-ну насосною станцією пере­качується у Кременчуцьке водо­сховище. Долина коритоподібна, ширина до 4 км, глибина до 25 м. Заплава подекуди заболочена, ширина до 400 м. Річище слабозвивисте, пере­січна шир. 5 м, пере­січна глиб. до 3 м, місцями до 10 м. Похил річки 0,4 м/км. Осн. притоки — р. Кропивна (ліва) та Суха Згар (права). Живле­н­ня снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає на поч. березня. Льодо­став не­стійкий. Стік зарегульов. числен. ставками. Уздовж берегів здійснюють лісонасадже­н­ня і залуже­н­ня. У верх. течії з метою охорони та збереже­н­ня болот. масиву створ. держ. гідрол. заказник місц. значе­н­ня «Заплавський» (1984) протяжністю 3,4 км. У 60–70-х рр. 20 ст. в басейні річки проводили меліорат. роботи для торфовидобутку, при чому річка була осушена, а потім знову заводнена, що при­звело до зниже­н­ня у ній рівня води, а згодом — до замуле­н­ня русла й заболочува­н­ня заплави. Сучас. екол. стан З. незадовільний через ски­да­н­ня стіч. вод та від­ходів виробництва. Воду використовують для тех. водопо­стача­н­ня й обмежено для с.-г. потреб. У ставках — риборо­зведе­н­ня. На річці — м. Золотоноша, побл. якого діє гідрол. пост (від 1944).