Золотухін Володимир Максович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Золотухін Володимир Максович

ЗОЛОТУ́ХІН Володимир Максович (16. 05. 1936, Харків) – композитор, музично-громадський діяч, педагог. Проф. (1989). Засл. діяч мист-в УРСР (1973), нар. арт. України (1996). Чл. НСКУ (1965). Премії ім. І. Слатіна (1955), ім. Б. Лятошинського (1997), ім. О. Масельського (2001). Лауреат 3-го Всесоюз. конкурсу композиторів СРСР (Москва, 1969). Закін. Харків. консерваторію (1963; кл. Д. Клебанова). Працював викл. Харків. ін-ту культури (1963–67). Від 1967 – у Харків. ун-ті мист-в: від 1993 – заф. каф. композиції та інструментування. Голова правління Харків. орг-ції НСКУ (1994–99). Творчий шлях З. сповнений пошуками нового, самобутнього, красою та рельєфністю муз. матеріалу, яскравістю оркестр. колориту. Його музика відрізняється серйозністю і глибиною філос. ідей, темпераментом і яскравістю автор. висловлювання. З. – автор багатьох творів різних жанрів: від великих сценічних (опера, мюзикл, балет) до дрібних (вокал. та інструм. п’єс, естрад. пісень). Осн. напрям творчості – масштаб. симфонізм. Від кін. 70-х рр. 20 ст. композитор веде активні пошуки в напрямі синтезу симфонізму, джазу та року. Серед учнів – Ю. Алжнєв, А. та І. Гайденки, М. Шух, Г. Сапожникова.

Тв.: балет «Вогонь Еліди» (лібрето В. Соболєва та О. Чепалова, 1980); муз. драма «І один у полі воїн» (1984); дит. мюзикл «Маленька чаклунка» (1996; обидва – лібрето Д. Шевцова); 5 Симф. (1970, 1982, 1993, 2000, 2009); для симф. оркестру – поема «Пам’яті невідомого солдата» (1963), «Концертна увертюра» (1969), концерт «Купальські ігрища» (1997); для естрадно-симф. оркестру – поема «Автограф» (1985), концерт «Російські візерунки» (1986); для соліста, читця, мішаного хору та симф. оркестру – «Поема про велику битву» (1985); для соліста, мішаного хору та симф. оркестру – ода «Зоряні орбіти України» (2004); для фортепіано з симф. оркестром – 2 Концерти (1994, 2004); для фортепіано – 2 Сонати (1972, 1991), фортепіан. альбом «Прелюдії та новели» (1992), концертна сюїта для 2-х фортепіано «Американський альбом» (2000), зб. концерт. п’єс «Поезія весняних акварелей», «Дума» (обидві – 2005), «Чардаш» (2008); для скрипки з симф. оркестром – 2 Концерти (1965, 1994); для 4-х скрипок з симф. оркестром – «Concerto grosso» (1989); для скрипки з камер. оркестром – композиція «Потаємне: мрії, тривоги, сподівання» (2008); для саксофона з естрадно-симф. оркестром – Концерт-блюз (1992); твори для духових інструментів та ансамблів; камерні вокал. та інструм. твори.

Літ.: Некрасова Н. Легенда і сучасність // Музика. 1980. № 3; Гусарова О. Володимир Золотухін. К., 1988; Хмельницька Т. Лицар високого мистецтва // Губернія. 2004. № 9; Рощенко-Аверьянова Е. Преодоление апокалипсиса // Мат. до муз. фестивалю «Рахманінов та українська культура». Х., 2005; Ігнатченко Г. Парадигми творчості композитора: До 70-річчя творчості композитора // Музика. 2006. № 2.

О. Г. Рощенко-Авер’янова

Стаття оновлена: 2010