Золочівський монастир вознесіння Господа нашого Ісуса Христа ЧСВВ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Золочівський монастир вознесіння Господа нашого Ісуса Христа ЧСВВ

ЗО́ЛОЧІВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р ВОЗНЕСІ́ННЯ ГО́СПОДА НА́ШОГО ІСУ́СА ХРИСТА́ ЧСВВ Точна дата заснування невідома. В інвентар. описах вказано: «Той монастир Золочівський з давнім Межигірським від непам’ятних часів князями руськими був зафундований». Рік 1546 викарбув. на дзвоні монастир. церкви. Мав назву «Золочів. монастир Св. Трійці Межигірський Бучинський», знаходився у сх. частині м. Золочів (нині тут с. Монастирок Львів. обл.). Перший згадув. у документах ігумен – ієросхимонах Теодор (?–1603), який керував обителлю бл. 40 р. Після того, як монастир знищили татари, великий корон. гетьман Ян Собеський, власник золочів. земель, виділив 1665 кошти на відбудову. 1708 родина Ф. і Х. Яворовських подарувала монастирю свою землю та грабовий ліс у зх. частині Золочева, де монахи заснували ще одну обитель, яку називали «Лісок» або «Грабина». Сюди перенесли дерев’яну церкву з c. Віциня (нині Смереківка Перемишлян. р-ну Львів. обл.). Одночасно існували ці два монастирі під кер-вом єдиного ігумена до Дубен. капітули 1745, коли були зведені й підпорядков. (не довше ніж до 1768) Підгорец. монастирю (нині Бродів. р-н Львів. обл.). Поступово монахи перебралися до новішого монастиря, а старий існував як Бучин. фільварок (1866 дерев’яну церкву розібрано). 1834 графиня Л. Комарницька заповіла на розбудову монастиря значну суму – у грудні 1863 освячено нову церкву на честь Вознесіння Господнього, а згодом і ін. монастир. приміщення. 1898–1909 ігуменом був о. Ю. Німилович, учитель І. Франка. Під час 2-ї світ. війни Вознесен. церкву значно пошкоджено. 1946 монастир закрито, а священиків і монахів заарештовано. Згодом тут діяв протитуберкульоз. диспансер. Навесні 1989 о. В. Палчинський і В. Дудкевич відслужили першу літургію на подвір’ї біля Вознесен. церкви, а 21 листопада того ж року – у церкві. 1990 ЧСВВ повернули і сам монастир, ігуменом призначено о. В. Палчинського. У відремонтов. Вознесен. церкві поставлено 1998 новий іконостас, зокрема живописні роботи виконав С. Юзефів, ескізи настін. розписів – І. Проців; у бічних вівтарях встановлено дві старі ікони: «Святий Миколай» 17 ст. та «Богородиця Одігітрія з похвалою» (копія Голубиц. чудотворної ікони Богородиці, Підгорец. монастир), створ. 1724 художником Ф. Бурковським. Також монастирю належить церква св. Миколая у Золочеві, побудов. у 16 ст., у 2-й пол. 18 ст. змінено її інтер’єр, припускають, що декор. різьбу іконостасу виконали учні школи І.-Г. Пінзеля А. Штиль та І. Щуровський, живопис – Ю. Радивиловський або хтось із братів Калиновичів, художників-василіян. 1911–13 у церкві знову проводили реставрац. роботи, стінопис і деякі зміни в іконостасі виконав М. Сосенко. В рад. час у ній облаштували музей атеїзму, іконостас розбили і викинули (нині його оригін. частини знаходяться в Галереї мист-в, Нац. музеї і Музеї історії релігій у Львові). 2000 відреставровано настінні розписи М. Сосенка, а 2002–03 реконструйовано іконостас. 1994–2000 при монастирі діяв Василіян. ін-т філос.-богослов. студій ім. Й.-В. Рутського (нині у Львові). Настоятель від 2008 – ігумен Т. Кушка. Кількість священиків – 6 осіб.

Літ.: Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині // Зап. ЧСВВ. Жовква, 1926. Т. 2, вип. 1–2; Гупало Н., Жишкович В., Грималюк Р. Церква святого Миколая у Золочеві. Л., 2007; Гупало Н. Василіянський монастир Вознесіння Господнього у Золочеві. Л., 2010.

ДА: ЛНБ. Відділ рукописів, МВ-813–814; ЦДІА м. Львів. Фонд 684. Опис 1. Од. зб. 1854; Фонд 684. Опис 1. Од. зб. 1857.

Н. Т. Гупало

Стаття оновлена: 2010