Золочівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Золочівський район

ЗО́ЛОЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Львівської області. Межує на Сх. зі Зборів. р-ном Терноп. обл. Утвор. 1940. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Пл. 1,1 км2. Насел. 61 832 особи (2001): українців – 96,7 %, росіян – 1,8 %, поляків – 1,1 %, білорусів – 0,1 %. У р-ні – міста Золочів і Глиняни, смт Поморяни та 107 сільс. насел. пунктів. У пд.-сх. частині простягається окраїна Поділ. височини. Зх. та пн. частини р-ну низинні. На тер. З. р. бере початок р. Зх. Буг. Протікає також Золота Липа (притока Дністра). Домінують чорноземи та дерново-підзолисті ґрунти. У селах Богутин, Вороняки, Гологори, Митулин, Словіта, Сновичі, Торгів, Тростянець, Червоне, смт Поморяни – поклади вапняків, у селах Вороняки, Єлиховичі, Нестюки, Торгів, смт Поморяни – буд. пісків, у селах Митулин, Словіта – галечнику та гравію, у с. Плугів – мергелю, у селах Козаки, Лука, Тростянець – глини та суглинків. Є торф’яники низин. типу. Гол. галуззю економіки р-ну є с. госп-во, що спеціалізується на вирощуванні цукр. буряків і зерн. культур. Розвинена переробна пром-сть. Діють 26 с.-г. підпр-в та 63 фермер. госп-ва. Пл. с.-г. угідь 76,1 тис. га, з них орних земель – 46,7 тис. га, сінокосів – 14,5 тис. га, пасовищ – 11,6 тис. га. Ліс. фонд 24,5 тис. га. Осн. пром. підпр-ва розташ. у Золочеві, селах Струтин (спирт. з-д, ТОВ «Карпат. мінерал. води»), Солова (з-д з виготовлення цегли) та Ясенівці (ТОВ «Золочівагро»). У З. р. – 65 заг.-осв. шкіл, екон. ліцей, коледж, вище профес. уч-ще № 75 (с. Червоне), профес. ліцей (смт Поморяни), технікум Львів. аграр. ун-ту (с. Новоселище), 8 дошкіл. установ, ДЮСШ, Центр дит. та юнац. творчості; 9 сільс. лікар. амбулаторій, 5 лікарень, 3 поліклініки, 64 фельдшер.-акушер. пункти; 74 Нар. доми, 73 б-ки, 2 муз. школи, Шашкевича Маркіяна музей-садиба (с. Підлисся); відділ. 8-ми банків. Виходить г. «Народне слово». Функціонують 19 нар. колективів худож. самодіяльності, зокрема хор. капела «Опілля», капели бандуристок «Червона калина» та «Вишиваночка», гурт «Січ», вокал.-інструмент. ансамбль «Зорепад», нар.-вокал. ансамбль «Криниці», квартет «Пори року». Реліг. громади: 85 – УГКЦ, 44 – УАПЦ, 10 – УПЦ КП, 9 – РКЦ, 6 – християн віри євангельської, 1 – свідків Єгови. Пам’ятки арх-ри: замок-палац (16–17 ст.), церква та дзвіниця (1690), костел (1738) у смт Поморяни, костел у с. Білий Камінь (1500–1651), церква та дзвіниця у с. Красносільці (18 ст.), костел у с. Вижняни (1400–1651) та понад 20 церков 15–19 ст. Виявлено давньорус. городища у селах Гологори (урочище «Вали») та Сасів (урочище «Городисько»), багатошар. поселення у селах Гологори (скіф. періоду, липец. і черняхів. культур, давньорус. часу; урочище «За лугом») та Почапи (висоц. культури, скіф. періоду, давньорус. часу), поселення липец. культури у с. Ремезівці (урочище «Кути»), могильник висоц. культури у с. Гончарівка, поселення липец. і зарубинец. культур, давньорус. городище у с. Вороняки, поселення трипіл. культури у м. Глиняни (урочище «Замістя»). У с. Підлисся – погруддя М. Шашкевича, пам’ят. знак Руській Трійці, у с. Куровичі – пам’ятник Т. Шевченку, у селах Перегноїв і Струтин – погруддя Т. Шевченка, у селах Словіта та Почапи – пам’ятник І. Франку. Золочівщина віддавна славилася гончарством, традиції чорної кераміки продовжують майстри у селах Гавареччина та Шпиколоси. Видатні уродженці: письменник і перекладач 19 ст. М. Шашкевич (с. Підлисся); матеріалознавець, чл.-кор. НАНУ, дійс. чл. НТШ В. Похмурський (с. Бортків), фізики Я.-М. Бурак (с. Підгородне), А. Дружинін (с. Лісові), Р. Джала (с. Перегноїв), хіміки О. Бодак (смт Поморяни), Є.-І. Городецький (с. Якторів), Н. Міщук (с. Підгородне), біохімік З. Воробець (с. Нестюки), патологоанатом Я. Боднар (с. Торгів), хірург Б. Кочоровський (с. Зашків), провізор Р.-І. Піняжко (м. Глиняни), економісти В. Вовк (с. Підлипці), Б. Яремчишин (с. Підгайчики), фахівець у галузі машинобудування Я.-Б. Грита (с. Плугів), правознавець Ю. Заяць (с. Богутин), вет. лікар О. Лемішко (с. Кривичі), агроном З. Сич (с. Монастирок), фахівець у галузі гідромеханіки С. Кріль (с. Куровичі); письменники Л. Воловець (с. Велика Вільшаниця), Р. Дідула (с. Сновичі), В. Жуковецька (с. Велика Вільшаниця), О. Кіс (с. Ясенівці), Т. Курпіта (с. Ремезівці), В. Пачовський (с. Жуличі), поет-пісняр Т. Кукуруза (с. Верхобуж), видавець, літературознавець В. Левицький (с. Гончарівка); громад. і політ. діячі Р. Данилевич (с. Печенія), М. Дальний (с. Бортків), І. Ґуляй (с. Гологори), О. Дуб (с. Струтин), брати Василь та Петро Дідушки (с. Княже), І. Завада (с. Скварява), Ю. Заблоцький-Доброволя (м. Глиняни); художники З. Береза (с. Женів), Й. Дядюх (с. Побіч); співаки нар. арт. України О. Громиш (с. Лука) та засл. арт. України І. Мокрецька (с. Гончарівка), співачка, бандуристка Л. Дедюх (с. Білий Камінь); військ. діяч В. Курманович (с. Велика Вільшаниця); тренер (кульова стрільба) Є. Безпалько (с. Підгородне). Із Золочівщиною пов’язані імена президента ЗУНР Є. Петрушевича, головнокомандувача УГА М. Тарнавського, діяча ОУН(б) Р. Кравчука.

Літ.: Болюбаш В. Золочівщина. Її минуле і сучасне. Нью-Йорк; Торонто; Канберра, 1982; Гупало Н. Золочів. Легенди і дійсність. Золочів, 1992; Харевічова Л. Історія міста Золочева. Золочів, 1995.

С. Я. Швець

Стаття оновлена: 2010