Золочівський район

ЗО́ЛОЧІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Львівської області. Межує на Сх. зі Зборів. р-ном Терноп. обл. Утвор. 1940. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Площа 1,1 км². Насел. 61 832 особи (2001): українців — 96,7 %, росіян — 1,8 %, поляків — 1,1 %, білорусів — 0,1 %. У р-ні — міста Золочів і Глиняни, смт Поморяни та 107 сільс. насел. пунктів. У пд.-сх. частині про­стягається окраїна Поділ. височини. Зх. та пн. частини р-ну низин­ні. На тер. З. р. бере початок р. Зх. Буг. Протікає також Золота Липа (притока Дністра). Домінують чорноземи та дерново-підзолисті ґрунти. У селах Богутин, Вороняки, Гологори, Митулин, Словіта, Сновичі, Торгів, Тростянець, Червоне, смт Поморяни — поклади вапняків, у селах Вороняки, Єлиховичі, Нестюки, Торгів, смт Поморяни — буд. пісків, у селах Митулин, Словіта — галечнику та гравію, у с. Плугів — мергелю, у селах Козаки, Лука, Тростянець — глини та су­глинків. Є торфʼяники низин. типу. Гол. галуз­зю економіки р-ну є с. госп-во, що спеціалізується на вирощуван­ні цукр. буряків і зерн. культур. Роз­винена пере­робна пром-сть. Діють 26 с.-г. під­приємств та 63 фермер. господарства. Пл. с.-г. угідь 76,1 тис. га, з них орних земель — 46,7 тис. га, сінокосів — 14,5 тис. га, пасовищ — 11,6 тис. га. Ліс. фонд 24,5 тис. га. Осн. пром. під­приємства роз­таш. у Золочеві, селах Струтин (спирт. завод, ТОВ «Карпат. мінерал. води»), Солова (завод з виготовле­н­ня цегли) та Ясенівці (ТОВ «Золочівагро»). У З. р. — 65 заг.-осв. шкіл, екон. ліцей, коледж, вище профес. училище № 75 (с. Червоне), профес. ліцей (смт Поморяни), технікум Львів. аграр. університету (с. Новоселище), 8 до­шкіл. установ, ДЮСШ, Центр дит. та юнац. творчості; 9 сільс. лікар. амбулаторій, 5 лікарень, 3 поліклініки, 64 фельдшер.-акушер. пункти; 74 Нар. доми, 73 б-ки, 2 муз. школи, Шашкевича Маркіяна музей-садиба (с. Під­лис­ся); від­діл. 8-ми банків. Виходить г. «Народне слово». Функціонують 19 нар. колективів худож. самодіяльності, зокрема хор. капела «Опі­л­ля», капели бандуристок «Червона калина» та «Вишиваночка», гурт «Січ», вокал.-інструмент. ансамбль «Зорепад», нар.-вокал. ансамбль «Криниці», квартет «Пори року». Реліг. громади: 85 — УГКЦ, 44 — УАПЦ, 10 — УПЦ КП, 9 — РКЦ, 6 — християн віри євангельської, 1 — свідків Єгови. Памʼятки архітектури: замок-палац (16–17 ст.), церква та дзвіниця (1690), костел (1738) у смт Поморяни, костел у с. Білий Камінь (1500–1651), церква та дзвіниця у с. Красносільці (18 ст.), костел у с. Вижняни (1400–1651) та понад 20 церков 15–19 ст. Виявлено давньорус. городища у селах Гологори (ур­очище «Вали») та Сасів (ур­очище «Городисько»), багатошар. поселе­н­ня у селах Гологори (скіф. періоду, липец. і черняхів. культур, давньорус. часу; ур­очище «За лугом») та Почапи (висоц. культури, скіф. періоду, давньорус. часу), поселе­н­ня липец. культури у с. Ремезівці (ур­очище «Кути»), могильник висоц. культури у с. Гончарівка, поселе­н­ня липец. і зарубинец. культур, давньорус. городище у с. Вороняки, поселе­н­ня трипіл. культури у м. Глиняни (ур­очище «Замістя»). У с. Під­лис­ся — погру­д­дя М. Шашкевича, памʼятний знак Руській Трійці, у с. Куровичі — памʼятник Т. Шевченку, у селах Пере­гноїв і Струтин — погру­д­дя Т. Шевченка, у селах Словіта та Почапи — памʼятник І. Франку. Золочівщина від­давна славилася гончарством, традиції чорної кераміки продовжують майстри у селах Гавареч­чина та Шпиколоси. Видатні уродженці: письмен­ник і пере­кладач 19 ст. М. Шашкевич (с. Під­лис­ся); матеріало­знавець, чл.-кор. НАНУ, дійс. чл. НТШ В. Похмурський (с. Бортків), фізики Я.-М. Бурак (с. Під­городне), А. Дружинін (с. Лісові), Р. Джала (с. Пере­гноїв), хіміки О. Бодак (смт Поморяни), Є.-І. Городецький (с. Якторів), Н. Міщук (с. Під­городне), біо­хімік З. Воробець (с. Нестюки), патолого­анатом Я. Боднар (с. Торгів), хірург Б. Кочоровський (с. Зашків), провізор Р.-І. Піняжко (м. Глиняни), економісти В. Вовк (с. Під­липці), Б. Яремчишин (с. Під­гайчики), фахівець у галузі машинобудува­н­ня Я.-Б. Грита (с. Плугів), право­знавець Ю. Заяць (с. Богутин), вет. лікар О. Лемішко (с. Кривичі), агроном З. Сич (с. Монастирок), фахівець у галузі гі­дромеханіки С. Кріль (с. Куровичі); письмен­ники Л. Воловець (с. Велика Вільшаниця), Р. Дідула (с. Сновичі), В. Жуковецька (с. Велика Вільшаниця), О. Кіс (с. Ясенівці), Т. Курпіта (с. Ремезівці), В. Пачовський (с. Жуличі), поет-пісняр Т. Кукуруза (с. Верхобуж), видавець, літературо­знавець В. Левицький (с. Гончарівка); громад. і політ. діячі Р. Данилевич (с. Печенія), М. Дальний (с. Бортків), І. Ґуляй (с. Гологори), О. Дуб (с. Струтин), брати Василь та Петро Дідушки (с. Княже), І. Завада (с. Скварява), Ю. Заблоцький-Доброволя (м. Глиняни); художники З. Береза (с. Женів), Й. Дядюх (с. Побіч); спів­аки нар. арт. України О. Громиш (с. Лука) та засл. арт. України І. Мокрецька (с. Гончарівка), спів­ачка, бандуристка Л. Дедюх (с. Білий Камінь); військ. діяч В. Курманович (с. Велика Вільшаниця); тренер (кульова стрільба) Є. Без­палько (с. Під­городне). Із Золочівщиною повʼязані імена президента ЗУНР Є. Петрушевича, головнокомандувача УГА М. Тарнавського, діяча ОУН(б) Р. Кравчука.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю