Золочівський район

Визначення і загальна характеристика

ЗО́ЛОЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-західній частині Харківської області. На Пн. Зх. межує з Великописарів. р-ном Сум. обл., на Пн. — з Грайворон. і Борисів. р-нами Бєлгород. обл. РФ (протяжність держ. кордону 26,4 км). Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 22 жовтня 1941 до 6 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 968,6 км². Насел. 34 052 особи (2001, складає 87 % до 1989): українців — 79 %, росіян — 19 %, білорусів — 0,6 %. У складі р-ну — смт Золочів та 72 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Золочів, Одноробівка. Лежить у межах відрогів Середньорос. височини. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина розчлен. річк. долинами, ярами та балками. Корисні копалини: суглинки, глини, піски. Річки: Мерло (бас. Дніпра), Уда, Рогозянка, Лопань (бас. Сівер. Дінця). У с. Феськи створ. водосховище. Ґрунти переважно чорноземні середньогумусні, вилуговані, опідзолені, лучні, лучно-болотні та болотні. Ліси та ліс. насадження займають бл. 7,1 тис. га (дуб, сосна, осика, береза). У З. р. — заказники Удянський і Чорноглазівський (обидва — ентомол.) та пам’ятки природи П’ять братів і Скорики (усі — місц. значення). Пром. потенціал складають Лютів. цукр. завод (НВК «Сінтал-Д»), держ. підприємство «Івашків. спирт. завод», ЗАТи — «Золочів. хлібоприймал. підприємство», «Золочів. молокозавод», ТОВи — «Євротехпласт», «Компанія “Харч. технології”». Спеціалізація с. господарства зерн.-буряківн.-м’ясо-молочна. Пл. с.-г. угідь 75,3 тис. га, з них орних земель — 64,3 тис. га, сіножатей — 4,1 тис. га, пасовищ — 5,8 тис. га. Пл. зрошуваних земель 4,7 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, жито, цукр. буряки, соняшник, овочеві, картопля. С.-г. виробництвом займаються 68 фермер. госп-в та 4 агрофірми. У р-ні — 14 заг.-осв. шкіл І–ІІІ ступ., 3 — І–ІІ ступ., 1 — ІІ–ІІІ ступ., 11 дитсадків, гімназія (смт Золочів), аграр. ліцей (с. Одноробівка), дит. будинок змішаного типу, Будинок дит. та юнац. творчості; рай. Будинок культури, 26 сільс. Будинків культури та клубів, рай. б-ка, 26 сільс. бібліотеч. філій, Сковороди Г. літературно-меморіальний музей (колиш. будинок поміщика А. Ковалівського), Золочівський історико-краєзнавчий музей, Гур’єво-Козачан. і Удян. музеї; рай. лікарня, 10 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 18 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 4-х банків. Функціонує літньо-оздоров. табір «Берізка». Виходить г. «Зоря». Реліг. громади: 7 — УПЦ МП, 3 — євангел. християн-баптистів. У с. Малижине збереглися палац. комплекс (19 ст.) і церква Успіння Богородиці (1923–33). У низці сіл р-ну встановлено пам’ятники та пам’ятні знаки воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, жертвам голодомору 1932–33, воїнам-афганцям, ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців — механік-винахідник Й. Тимченко (с. Окіп), богослов, філософ Т. Буткевич (с. Велика Рогозянка), фахівець у галузі автоматики та пром. електроніки Г. Володченко (с. Світличне), фахівець у галузі приладобудування М. Замірець (с. Довжик), фахівці у галузі машинобудування О. Лісовенко (с. Івашки), А. Русанов (с. Олександрівка), фахівець у галузі лісівництва М. Лохматов (с. Олександрівка), засл. художник України, академік АМУ В. Гонтаров (с. Сотницький Козачок); співак (баритон), засл. арт. України А. Воронін (с. Довжик); філософ І. Стогній (с. Стогнії); письменники П. Автомонов, О. Зорич (обидва — с. Олександрівка); нар. художник УРСР Г. Томенко (с. Велика Рогозянка), льотчик-космонавт Ю. Онуфрієнко (с. Рясне), Герої Рад. Союзу П. Лабуз (с. Івашки), О. Матлаєв (с. Червона Зоря), Т. Світличний (с. Світличне), Н. Солодилов (с. Уди), П. Стрижак (с. Довжик), О. Чалий (с. Леміщине), Ф. Яровий (с. Феськи). У с. Пан-Іванівка (нині Сковородинівка) провів останні 25 р. філософ Г. Сковорода, у с. Карасівка 1894–1909 жив і працював хімік П. Хрущов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю