Зона відчуження

ЗО́НА ВІД­ЧУ́ЖЕ­Н­НЯ — територія на Пів­ночі України, найбільш за­бруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС. Пл. бл. 2,6 тис. км². До З. в. належать землі Чорнобил. (нині не існує), Іванків. і Поліс. р-нів Київ. обл., а також Овруц. та Народиц. р-нів Житомир. обл. Згідно з законодавством України, З. в. ви­значено як територію, з якої 1986 проведено евакуацію населе­н­ня. Землі З. в. від­несено до категорії радіаційно небезпеч., виведено з госп. обігу й від­межовано від сусід. територій. Майже 60 % З. в. за­ймають ліси. Тут протікають річки Припʼять, Уж, Ілля та ін.

У З. в. заборонено веде­н­ня с.-г., лісогосп., вироб. та ін. діяльності, а також будівництво без спец. до­зволу Міністерства над­звич. ситуацій України (зокрема ядер. установок і обʼєктів, при­значених для поводже­н­ня з радіо­актив. від­ходами, які мають заг.-держ. значе­н­ня); вивезе­н­ня без спец. до­зволу за її межі землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівлю рослин. кормів, лікар. рослин, грибів, ягід та ін. продуктів побіч. лісокористува­н­ня (за винятком зразків для наук. цілей); винесе­н­ня або вивезе­н­ня буд. матеріалів і кон­струкцій, машин та устаткува­н­ня, домаш. речей тощо без спец. до­зволу Міністерства над­звич. ситуацій України і дозиметрич. контролю; випаса­н­ня худоби, поруше­н­ня середовища пере­бува­н­ня диких тварин, спорт. та пром. полюва­н­ня і рибальство; будь-яку ін. діяльність, яка не забезпечує режиму радіац. без­пеки. Вʼїзд на територію З. в. і виїзд із неї до­зволено за спец. пере­пустками з обовʼязковим дозиметрич. контролем людей, транс­порт. засобів та вантажів. Упр. З. в. здійснює держ. департамент Міністерства над­звич. ситуацій України — Адміністрація З. в. i зони без­умов. (обовʼязк.) від­селе­н­ня, що є уряд. органом держ. упр., має статус юрид. особи, організовує та координує проведе­н­ня всіх заходів на території З. в., вирішує пита­н­ня їх фінансува­н­ня, охорони громад. порядку, проводить заходи зі створе­н­ня без­печ. умов праці та зменше­н­ня рівня опроміне­н­ня персоналу, який працює на цій території, забезпечує дотрима­н­ня норм радіац. без­пеки, порядку поводже­н­ня з радіо­актив. від­ходами, а також від­повід­ає за оперативне, повне та обʼєктивне інформува­н­ня насел. про екол. стан у цій зоні. Ріше­н­ня Адміністрації є обовʼязковими для викона­н­ня усіма під­приємствами, установами й організаціями, роз­таш. або залученими до робіт у З. в., незалежно від форм власності та організац.-правових форм. Охорону громад. порядку та контрол.-пропуск. режим у З. в. забезпечують спеціаліз. під­роз­діли МВС України. Крім цього, у З. в. діє суворий природо­охорон. режим, охороні під­лягають природні, істор. та етнокультурні памʼятки. Територія З. в. є знач. по­стій. джерелом надходже­н­ня радіонуклідів у суміжні регіони і водночас, як засвідчили результати дослідж., ефектив. захис. барʼєром від пошире­н­ня радіонуклідів на ін. території України, а також Білорусі. Оскільки З. в. роз­таш. у бас. Дні­пра, особливу увагу приділяють захисту поверхн. та під­зем. вод. Ядерно і радіаційно небезпеч. у З. в. є обʼєкт «Укри­т­тя», сховище від­працьованого ядер. палива № 1 (СВЯП-1), 1-й, 2-й та 3-й блоки ЧАЕС. Радіаційно небезпеч. є сховище рідких і твердих радіо­актив. від­ходів, завод з пере­робки рідких радіо­актив. від­ходів, пром. комплекс поводже­н­ня з твердими радіо­актив. від­ходами, будівля 12 (тимчас. сховище високо­актив. від­ходів) ЧАЕС, а також пункти захороне­н­ня радіо­актив. від­ходів «Буряківка», «Під­лісний», «3-я черга ЧАЕС» і пункти тимчас. ви­знач. Законами України («Про правовий режим території, що за­знала локалізації радіо­актив. від­ходів. Діяльність із подола­н­ня наслідків аварії на ЧАЕС у З. в радіо­активного за­брудне­н­ня внаслідок Чорнобильської ката­строфи», 1991; «Про Загальнодержавну про­граму подола­н­ня наслідків Чорнобильської ката­строфи на 2006–2010 роки», 2006; «Про Загальнодержавну цільову екологічну про­граму поводже­н­ня з радіо­активними від­ходами», 2008; «Про Загальнодержавну про­граму зня­т­тя з екс­плуатації Чорнобильської АЕС та пере­творе­н­ня обʼєкта “Укри­т­тя” на екологічно без­печну систему», 2009), заг.-держ. та нац. про­грамами, уряд. і між­від. документами. Вони перед­бачають будівництво та екс­плуатацію нового без­печ. конфайнменту над обʼєктом «Укри­т­тя», а також обʼєктів, при­значених для поводже­н­ня з радіо­актив. від­ходами, зокрема комплексу вироб-в із дез­активації, транс­портува­н­ня, пере­робки та захороне­н­ня радіо­актив. від­ходів «Вектор», сховищ від­працьованого ядер. палива тощо; реалізацію барʼєр. функцій З. в., зокрема щодо мінімізації виносу радіонуклідів за її межі водним, повітряним та технол. шляхами; комплекс робіт щодо поводже­н­ня з радіо­актив. від­ходами (збира­н­ня, локалізація, транс­портува­н­ня, дез­активація, зберіга­н­ня, захороне­н­ня тощо); моніторинг радіац. стану довкі­л­ля та забезпече­н­ня радіац. без­пеки; реалізацію спеціаліз. лісогосп. та водо­охорон. заходів; екол.-екон. реабілітацію радіаційно за­бруднених територій; під­трима­н­ня належ. стану інфра­структури. Для викона­н­ня цих зав­дань у З. в. функціонує спеціаліз. багатогалуз. вироб.-госп. комплекс, під­порядк. Держ. агентству України з упр. З. в. З метою збереже­н­ня унікал. властивостей ліс. насаджень зони, роз­таш. у межах Київ. Поліс­ся, що є найбільшим в Україні резерватом дикої фауни, природну територію пл. бл. 50 тис. га оголошено заг.-зоол. заказником заг.-держ. значе­н­ня «Чорнобильський спеціальний».

Літ.: Барьяхтар В. Г., Кухарь В. П., Лось И. П. и др. Все­сторо­н­няя оценка рисков вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. 1998; Бакуленко В. Д., Проскура М. І., Холоша В. І. Сучасні під­ходи до виріше­н­ня про­блем Чорнобильської зони від­чуже­н­ня та без­умовного (обовʼязкового) від­селе­н­ня. 2000; Алесіна М. Ю. Вплив радіаційного фактора Чорнобильської зони від­чуже­н­ня на організм тварин. 2006; 20 років Чорнобильської ката­строфи. По­гляд у майбутнє: Національна доповідь України. 2006 (усі — Київ).

В. І. Холоша

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю