Зонін Герман Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зонін Герман Семенович

ЗО́НІН Герман Семенович (09. 09. 1926, м. Казань, РФ) – футболіст (захисник), тренер. М. сп. Засл. тренер України (1972), РФ (1980) та СРСР (1992). Канд. пед. н. (1975). Закін. школу тренерів (1956) та Держ. ін-т фіз. культури (1957; обидва – Ленінград, нині С.-Петербург). Виступав за команди «Динамо» (1945–46), «Спартак» (1947–49; обидві – Казань), «Динамо» (1950–51, 1953), «Трудові резерви» (1954–55; обидві – Ленінград). Провів 44 матчі у вищій лізі чемпіонатів СРСР. Працював гол. тренером команд «Трудові резерви» (1959), «Зеніт» (1973–77; обидві – Ленінград), «Труд» (м. Воронеж, 1960–61), СКА (м. Ростов-на-Дону, 1979–80; обидва – РФ). Під кер-вом З. (1962–64, 1969–72) команда «Зоря» (м. Ворошиловград, нині Луганськ) виграла чемпіонат СРСР 1972. Того ж року за його участі збірна СРСР завоювала бронзу на 20-х Олімп. іграх у Мюнхені. 1966 очолювана З. (1965–67) збірна Бірми здобула перемогу на Азійських іграх у Бангкоку. Від 2008 у С.-Петербурзі проводять місц. футбол. турнір «Кубок Германа Зоніна».

В. А. Старков

Стаття оновлена: 2010