Зоотипологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зоотипологія

ЗООТИПОЛО́ГІЯ (від зоо… і типологія) – вчення про породи сільськогосподарських тварин, еволюцію типу їхньої конституції на макро- та мікрорівні, залежність господарських і біологічних показників від природного типу. Проблеми З. вивчають у зв’язку з взаєминами у системі організм–зовн. середовище–людина–біосфера. Порода – велика за чисельністю, біологічно стійка та адаптована морфофункціон. і генет. система з цінними госп.-біол. ознаками, тип яких еволюціонує відповідно до екон. та соц. вимог і перебуває у тісному зв’язку з умовами зовн. середовища. Різниця між штуч. і природ. доборами полягає в тому, що останній завжди спрямований на забезпечення найкращих умов для життя певного виду організмів, штуч. добір – на досягнення макс. продуктивності відповідно до вимог людини.

Основополож. з проблем З. стали дослідж. П. Кулешова, М. Іванова, І. Павлова. Згодом їх розвинули М. Потьомкін, Ю. Рубан та ін., сконцентрувавши осн. увагу на проблемі типу конституції. М. Потьомкін започаткував наук. школу, яку розвинули вчені Харків. зоовет. академії. Вони обґрунтували теор. і практ. аспекти оцінювання тварин за екстер’єром та конституцією; розробили систему орг-ції і планування племін. роботи в умовах індивід. та масштаб. селекції, концепцію розвитку галузі молочно-м’ясного скотарства в Україні; встановили принципи пород. районування; створили молочну червоно-рябу породу великої рогатої худоби, її внутр.-породні та заводські типи і заводські лінії; ввели у селекц. програми нові принципи селекції худоби на стійкість до захворювань; розробили форми і методи збереження цінних генотипів порід та створення симентал. породи великої рогатої худоби м’ясного типу; обґрунтували принципи ведення племін. роботи за технол. ознаками з урахуванням симетрії ознак, норм і патологій організму тварин; започаткували використання ЕОМ для упр. селекц. і технол. ознаками тощо. У межах З. вивчають взаємозв’язки типу тварин і здоров’я людини. Негативно на селекцію типів впливає стан довкілля, що актуалізувало проблему ведення тваринництва в оптимал. і екстремал. умовах.

Літ.: Кулешов П. Н. Выбор по экстерьеру лошадей, скота, овец и свиней. Москва, 1934; Иванов М. Ф. Полное собрание сочинений: В 7 т. Т. 4. Москва, 1964; Рубан Ю. Д. Бажані типи і племінне використання молочної худоби. К., 1987; Його ж. Эволюция жвачных в селекции скота в третьем тысячелетии // Междунар. с.-х. журн. 1992. № 4; Його ж. Проблемы зоотехнии на пороге ХХІ века (селекционный аспект проблемы). Х., 1995.

Ю. Д. Рубан

Стаття оновлена: 2010