Зоранчук Йосип - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зоранчук Йосип

ЗОРАНЧУ́К Йосип (справж. – Зорук Йосип Герасимович; 03. 11. 1889, с. Котюжинці, нині Калинів. р-ну Вінн. обл. – 28. 10. 1963, с. Коло-Михайлівка Вінн. р-ну Вінн. обл.) – прозаїк. Навч. у Житомир. г-зії. Працював на з-ді, служив у земстві. Від 1918 учителював (з перервами). Видав новели «Утікачка» (1918) та «Vae victis» (1919; обидві – Київ). Переклав роман К. Гамсуна «Соки землі» (не опубл.). У лютому 1933, коли ДПУ перехопило його лист до Остапа Вишні про голод на селі (про це З. писав і М. Горькому), заарешт., 13 квітня того ж року звільн. після визнання своїх «помилок» і обіцянки не займатися літ. працею. Під час 2-ї світ. війни за співпрацю з партизанами ув’язн. у нім. концтаборі.

Літ.: Петренко П. «І буде жити...» // Вінничина. 1993, 4 груд.; Подолинний А. Письменницька доля подолянина Йосипа Зоранчука // Собор: Літ.-художня зб. Вінн. орг-ції НСПУ: У 2 т. В., 2008.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2010