Зорівчак Роксолана Петрівна

Визначення і загальна характеристика

ЗОРІВЧА́К Роксолана Петрівна (08. 11. 1934, Львів — 16. 10. 2018, там само) — пере­кладо­знавець, германіст. Доктор філологічних наук (1988), професор (1989). Дійсний член та чл. Президії НТШ (1989; голова комісії всесвіт. літ-ри ім. М. Лукаша від 1991). Член НСПУ (1997). Заслужений працівник освіти України (2005). Літ. премія ім. Г. Кочура (2011). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2016). Закін. від­діл англ. філології факультету іноз. мов Львів. університету (1956). Від­тоді працювала у Львів. консерваторії: 1989–91 — професор кафедри іноз. мов; 1991–92 — викладач української мови й пере­кладу Ін­ституту славістики Лондон. університету; від 1992 — у Львів. університеті: професор кафедри англ. філології, від 1998 — засн. і завідувач кафедри пере­кладо­знавства і контрастив. лінгвістики. ім. Г. Кочура. Досліджувала англ. фразеологію, теор. про­блеми пере­кладу, історію та лінгвостиліст. специфіку від­творе­н­ня укр. худож. слова в англомовних пере­кладах (зокрема творів Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, О. Довженка, О. Під­сухи, пісен. та казк. епосу) і навпаки (творів В. Шек­спіра, Джека Лондона, Дж.-Ґ. Байрона, Г.-В. Лонґфел­ло). Засн. англомов. шевченкіани як окремої дослід. галузі. Тема канд. дис. — «Фразеологія письмен­ника як про­блема пере­кладу (на матеріалі пере­кладів поетичних творів Т. Г. Шевченка англійською мовою)» (1976); доктор. — «Лінгвостилістичні характеристики художнього текс­ту і пере­клад (на матеріалі англомовних пере­кладів української прози)» (1987). З. як пере­кладо­знавець ви­вчала широкий спектр про­блем: від пере­дачі реалій, версифікац. своєрідностей, суб­стандарт. мовних пластів аж до від­творе­н­ня ідіостилю автора оригін. твору. Сприяла спів­праці укр. філологів із науковцями англомов. світу, викладаючи укр. мову й пере­клад в Ін­ституті славістики Лондон. університету (1991–92) та пере­кладо­знавство і фразеологію в Іл­ліной. університеті (м. Урбана–Шампейн, США, 1997). Наук. ред. і авторка перед­мов до біо­бібліогр. покажчиків «Григорій Кочур» (1999; 2006), «Микола Лукаш» (2003, спів­авт.), бібліогр. «Чужоземне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939)» (2003; усі — Львів); чл. редколегії та авторка перед­мови до 2-том. вид. теор. праць Г. Кочура «Література та пере­клад» (К., 2008). Написала низку статей для УРЕ, УЛЕ, ЕСУ, енциклопедії «Українська мова».

Пр.: Фразеологічна одиниця як пере­кладо­зна­вча категорія (на матеріалі пере­кладів творів української літератури англійською мовою). Л., 1983; Українсько-англійські літературні взаємини // Українська література в загальнословʼянському і світовому літературному контекс­ті: У 5 т. Т. 3. К., 1988; Реалія і пере­клад (на матеріалі англомовних пере­кладів української прози). Л., 1989; The Ihor Song in the Anglophone World: Translations, scholarship // The Ukrainian Quarterly. New York, 1999. Vol. 55, № 3/4; Андрій Гумницький-Гончаренко — перший пере­кладач і популяризатор Шевченкового слова на американському континенті // Зап. НТШ. Л., 2000. Т. 239; Боліти болем слова нашого… Л., 2005; Т., 2008.

Літ.: Полєк В. Внесок у теорію пере­кладу // Вітчизна. 1984. № 10; Стріха М. Реалія і пере­клад // СіЧ. 1990. № 12; Чередниченко О. Добиратися до неперекладного // Всесвіт. 1991. № 11; Роксолана Зорівчак: Біо­бібліогр. покажч. Л., 1994; 2004; 2011; Содомора А. Народ з народом гомонить // Дзвін. 1994. № 11/12; Стріха М. Літопис українського пере­кладу // Сучасність. 2004. № 1; Содомора А. Широкий кругозір пере­кладо­знавця // Дзвін. 2004. № 11/12; Медвідь О. Щедрий ужинок філолога, пере­кладо­знавця // Франківець. 2005, 14, 21 лют.; Од слова путь верстаючи й до слова…: Зб. на пошану Роксолани Петрівни Зорівчак. Л., 2008; Кость Г., Шмігер Т. Ювілей видатного пере­кладо­знавця // Каменяр. 2009. № 8.

М. Г. Железняк

Завантажити статтю