Зорін Володимир Петрович — Енциклопедія Сучасної України

Зорін Володимир Петрович

ЗО́РІН Володимир Петрович (справж. – Веля Пашун; 1904, Бессарабія – 1937) – письменник. З походження циган. Учасник бойових дій 1918–20. Закін. Харків. школу червоних старшин. 1929 демобілізований. Працював у ред. г. «Вісті». Дебютував 1929 нарисом «Цигани на Україні» у г. «Комуніст». У зб. оповідань «На Дністрі» (1930) та «Героїка партизанська» (1931), повістях «Генеральний день» (1931; усі – Харків) і «Дністро оповідає» (Х.; К., 1933) описав боротьбу за рад. владу на Пд. Україні. Цикл оповідань і повість «Ром» (Х., 1932; 1934; перекл. молд. мовою – Тирасполь; Балта, 1933) про життя циган в умовах рад. дійсності, були перевидані і користувалися успіхом у читача. 1937 репресов. 1957 реабіліт.

Г. Д. Зленко

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
Г. Д. Зленко . Зорін Володимир Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17107 (дата звернення: 19.06.2021)