Забара Станіслав Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Забара Станіслав Сергійович

ЗАБА́РА Станіслав Сергійович (25. 01. 1934, Полтава) – фахівець у галузі обчислювальної техніки. Д-р тех. н. (1980), проф. (1988). Засл. діяч н. і т. України (2009). Держ. премія УРСР в галузі н. і т. (1976), Держ. премія СРСР (1981). Закін. Київ. політех. ін-т (1956). Відтоді працював у Ін-ті кібернетики НАНУ (Київ; з перервою): інж., зав. лаб. елемент. бази ЕОМ (1960–66), кер. розробок елемент. бази машин «Дніпро», «Дніпро-2», МІР, М2000, М3000, а також першої в СРСР клавіш. електрон. машини (калькулятора) «Іскра», 1986–2002 – зав. відділу автоматизов. проектування радіоелектрон. апаратури. 1966–86 – у Вироб.-тех. об’єднанні «Електронмаш» (Київ): нач. СКБ, від 1971 – заст. дир. з наук. роботи, від 1980 – заст. ген. дир. Гол. конструктор машини М4030 (1973–78), автоматизов. систем проектування АРМ-2-01 та АРМ-2-05 (1976–79), заст. гол. конструктора міжнар. системи малих ЕОМ (1976–86), гол. конструктор Мін-ва приладобудування СРСР з периферій. обладнання обчислюв. машин (1978–86). Від 2002 – декан ф-ту інформатики, водночас зав. каф. інформ. технологій і програмування Відкритого міжнар. ун-ту розвитку людини «Україна» (Київ).

Пр.: Основы проектирования управляющих машин промышленного значения. Москва, 1969; Интерактивная система автоматизированного проектирования (ИСАП) // Агрегатирование, контроль и диагностика вычислительных систем: Сб. К., 1978; Внешние устройства ЭВМ. К., 1985 (співавт.); Математичні основи інформаційної діяльності. К., 2007.

М. В. Бобко

Стаття оновлена: 2010