Забашта Галина Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Забашта Галина Василівна

ЗАБА́ШТА Галина Василівна (09. 04. 1956, Київ) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка Василя, сестра Ростислава Забашт. Премія ім. К. Білокур (2009). Чл. НСХУ (1982). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1978; викл. М. Безпальків, Є. Коцюба, В. Овсійчук, В. Шелест). Працювала художником-модельєром Респ. будинку моделей трикотаж. виробів (Київ, 1978–79) та Львів. будинку моделей (1980); у Києві – художником цеху декор.-приклад. мист-ва комбінату монум.-декор. мист-ва творчо-вироб. об’єдн. «Художник» (1980–91); ст. викл. каф. моделювання костюма технол. ін-ту легкої пром-сті (1992–94); від 1996 – викл. дит. худож. школи № 9; від 1999 – в ін-ті декор.-приклад. мист-ва та дизайну: від 2008 – доц. каф. худож. текстилю та моделювання костюма. Осн. галузі – худож. текстиль, автор. та сценіч. костюм. Від 1978 – учасниця всеукр., всесоюз. та міжнар. худож. виставок, 1999–2006 – міжнар. пленерів худож. текстилю. Співорганізаторка Всеукр. пленеру «Жива традиція: текстиль, кераміка» (м. Богуслав Київ. обл.).

Тв.: автор. костюми та худож. текстиль – колекція одягу за мотивами традиц. вбрання України для Міжнар. виставки в Заґребі (1979); костюми за мотивами мист-ва Київ. Русі – «Ярославна», «Княгиня» (обидва – 1979), ансамбль одягу «Українське бароко» (1980), «Дивоптах» (1987); костюми за мотивами робіт М. Приймаченко – «Маки», «Букет», «Будяк» (усі – 1989); ліжники – «Зоря», «Гори і потоки» (обидва – 2001); костюми – «Карпати», «Різдвяний» (обидва – 2002); сценіч. костюми – для тріо «Золоті ключі» (1980-і рр.), Р. Кириченко – «Росава» (1980), «Чураївна» (1990), «Козачка» (2004), вокал.-інструм. ансамблів «Росава» (1980) та «Чураївна» (1994), концерту-вистави «Золотий камінь» Н. Матвієнко – «Велика богиня», «Жриця», «Храм», «Ангел», «Душа», театру сучас. хореографії «Сузір’я Аніко», ансамблю давньої музики (усі – 1998), тріо бандуристок «Вербена» (1999), камер. хору «Хрещатик» (2004); витинанка «Відлуння» (2006); декор. панно – «Спіраль буття» (2007), «Сіяч» (2008).

Літ.: Гарматюк Н. Образність концертного вбрання в творчості Г. Забашти // Народознавчі зошити. 2007. № 3; Чегусова З. Художниці-викладачі Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука як носії традицій львівської школи // ОМ. 2009. № 3; Чегусова.

О. Ю. Косміна

Стаття оновлена: 2010