Кошембар-Лисковський Іґнацій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кошембар-Лисковський Іґнацій

КОШЕМБА́Р-ЛИСКО́ВСЬКИЙ Іґнацій (Koschembahr-Łyskowski Ignacy; 03. 02. 1864, с. Петерсхаґен, нині Желіхово Помор. воє­водства, Польща – 10. 01. 1945, м. Міланувек, нині Мазовец. воє­водства, Польща) – польський правознавець. Д-р габіліт. з рим. права (1894). Вивчав економіку і право у Берлін. ун-ті. 1888–92 – референт Найвищого трибуналу в Берліні; 1894–1900 – зав. каф. рим. права, водночас 1899–1900 – декан юрид. ф-ту Фрайбур. ун-ту (Німеччина); 1900–06 – надзвич., 1906–16 – звич. проф., до 1917 – зав. 1-ї каф. рим. права, за сумісн. 1908–09 – декан, 1909–10 – продекан юрид. ф-ту, 1912–15 – делегат Ради про­фесорів до академ. сенату Львів. ун-ту; 1916–35 – зав. каф. рим. права, від 1935 – почес. проф., водночас 1923–24 – рек­тор, 1924–25 – проректор Варшав. ун-ту. Брав участь у створенні Цивіл. кодексу Польщі.

Пр.: Die Conditio als Bereichеrungskla­ge im klassischen römischen Recht. 1907; Stanowisko prawa rzymskiego w powsze­chnej ustawie cywilnej. Lwów, 1911; Poję­cia prawa. Lwów, 1912.

Літ.: W. Wołodkiewicz. Ignacy Koschem­bahr-Łyskowski – romanista, cywilista, kodyfikator // Studia Iuridica. 1995. T. 29; ENCYCLOPEDIA. Львівський національ­ний університет імені Івана Франка: В 2 т. Т. 1. Л., 2011.

В. М. Качмар

Стаття оновлена: 2014