Забіляста Лідія Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Забіляста Лідія Леонідівна

ЗАБІЛЯ́СТА Лідія Леонідівна (08. 09. 1953, с. Олено-Косогорівка Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл.) – співачка (сопрано), педагог. Нар. арт. УРСР (1985). Лауреатка Респ. ім. М. Лисенка (Одеса, 1978), 6-го Міжнар. ім. П. Чайковського (Москва, 1982; обидва – 1-а премія), 9-го Всесоюз. ім. М. Глінки (Таллінн, 1979, 2-а премія) конкурсів вокалістів. Закін. Київ. консерваторію (1979; кл. З. Христич). 1973–79 – солістка Київ. камер. хору під кер-вом В. Іконника, від 1979 – Нац. опери України (Київ). Водночас від 2007 – викл. Нац. муз. академії України (Київ). 1980–81 удосконалювала майстерність у театрі «Ла Скала» (Мілан, Італія) під кер-вом Дж. Сіміонато. Об’ємний, красивого тембру голос, висока вокал. школа дозволяють З. успішно виконувати як ліричні, так і драм. оперні партїі, різностильовий концерт. репертуар. 1987 знялася й озвучила партію Ганни у 2-серій. фільмі-опері «Спокута» (реж. Р. Олексів, «Укртелефільм») за оперою «Наймичка» М. Вериківського. Гастролі в країнах Європи, США, Канаді, Японії. 2003 записала аудіокасету «Зачарована піснею», компакт-диск «У полоні музики».

Партії: Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка, Марильця («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Катря («Наймичка» М. Вериківського), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Галька (однойм. опера С. Монюшка), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Мімі, Мадам Баттерфляй, Турандот («Богема», «Мадам Баттерфляй», «Турандот» Дж. Пуччіні), Леонора («Трубадур» Дж. Верді).

Літ.: Чубук М. Золотий голос Лідії Забілястої // Вісті з України. 1982, 15 лип.; Журба О. Коштовність розквітлого таланту // Ранок. 1983. № 11; Конькова Г. Лідія Забіляста. «Голос як струна душі…». К., 2003.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2010