Заболотна Валентина Ігорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заболотна Валентина Ігорівна

ЗАБОЛО́ТНА Валентина Ігорівна (дівоче – Бжеська; псевд. – Бошно, Стрілець; 08. 01. 1940, Київ – 13. 10. 2016, Київ) – театрознавець, педагог. Дочка І. Бжеського, онука В. Бжеської та А. Бучми. Канд. мистецтвознавства (1983), проф. (1997). Засл. діяч мист-в України (1993). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1962; викл. І. Волошин), де й викладала від 1968 (нині ун-т театру, кіно і телебачення): 1972–74 – декан ф-ту драми, 1985–91 – зав. каф. орг-ції театр. справи, від 1991 – проф. каф. театрознавства. Водночас 1994–99 – декан ф-ту театр. мист-ва Вищого мист. коледжу Київ. дит. АМ, де разом з чоловіком О. Заболотним (один із засн. та гол. реж. Київ. молодого театру) створила інновац. програму і методику фахової підготовки актора від 6–7 р. Авторка статей з проблем та історії укр. театру; оглядів, нарисів, рецензій, з поточ. театр. процесу; метод. розробок; радіоциклу «Театральний світ України»; телепередач про драматургію Лесі Українки, І. Кочерги, А. Чехова та ін. З. властиві чіткість естет. та морал.-етич. критеріїв, виваженість оцінок, ґрунтовність та структурованість викладу; глибина аналізу поєднується з публіцист. загостреністю та емоційно забарвленою образністю. 2008 започаткувала приватну родинну театр. премію «Бронек» на честь А. Бучми.

Пр.: Амвросій Бучма. К., 1984; The Time is Out of Goint // Театр. 1990. № 10; Суєта суєт // УТ. 1997. № 3; Над чим сміємось? // Укр. кіно: Євроформат. К., 2003; Театральна Україна в полудень віку: Укр. драм. театр 40–60 років ХХ ст. // Нариси з історії театр. мист-ва України ХХ ст. К., 2006; Поетичність як родова риса українського театру // Наук. вісн. Київ. ун-ту театру, кіно і телебачення. 2008. Вип. 2–3.

Г. К. Липківська

Стаття оновлена: 2016