Заболотний Валерій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заболотний Валерій Олександрович

ЗАБОЛО́ТНИЙ Валерій Олександрович (27. 11. 1968, м. Горлівка Донец. обл.) – графік і кераміст. Син О. Заболотного. Чл. НСХУ (1995). Закін. Донец. художнє уч-ще (1982; викл. А. Дереза). Працював 1990–95 на Донец. худож.-вироб. комбінаті. На твор. роботі. Від 1992 – учасник всеукр. мист. виставок. Персон. – у Горлівці (1998). Осн. тема творчості – історія України (зокрема Запороз. Січ), звичаї та обряди. Автор реаліст.-асоціат. творів, у яких присутні гумор, тонке сприйняття подій, особливості побуту та культури укр. народу. Окремі роботи зберігаються у Горлів. ХМ.

Тв.: графічні серії – «Світ перетворень» (1993), «Козацькі жарти» (1994), «Тоталітарні витівки», «Лицарі козацької звитяги» (обидві – 1995), «Химери грішників» (1996), «Космос» (2008); керамічні серії – «Кам’яні свідки» (1993), «Сорочинський ярмарок» (2000); «Б. Хмельницький», «І. Мазепа», «П. Сагайдачний», «І. Сірко» (усі – 1995); «Квіти» (2001), «Пора року» (2005), «Білі квіти» (2007), «Осінь», «Літо» (обидва – 2009).

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2010