Заболоття
ЗАБОЛО́ТТЯ (до 1944 — Заболотьє) — селище міського типу Ратнівського району Волинської області. Знаходиться за 22 км від райцентру, за 137 км від обл. центру та за 6 км від кордону з Респ. Білорусь. Місцевість навколо З. — один з найзаболоченіших р-нів Волин. обл.; на Сх. розташ. оз. Тур, на Пн. — Довге, на Зх. — Чорне та Ковпине, на Пд. — Корець. Площа 3,43 км2. Насел. 4333 особи (2001, складає 95,6 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція з однойм. назвою на лінії Київ–Брест. Уперше згадується у писем. джерелах 1583. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. селом володіла Кашевська, на поч. 19 ст. — у власності графа Красницького, 1822–40 — генерала Шестакова. Після 3-го поділу Польщі 1795 у складі Зх. Волині З. відійшло до Рос. імперії. З будівництвом 1870 залізниці, яка з’єднала Київ через Ковель з Брестом і Варшавою, пов’язаний бурхливий розвиток промисловості у З. Наприкінці 19 ст. тут почала працювати лісопильня фірми «Будекс». 1849 було 108 дворів (500 осіб), 1898 — 184 (1478), 1904 — 265 (бл. 2 тис.). 1874 створ. початк. сільс. школу (від 1887 — церк.-парафіял.). 1920–39 — у межах кордонів Польщі, від 1939 — УРСР. 1940–59 — райцентр. Від 24 червня 1941 до 22 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. Від 1957 — смт. Нині у З. — заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; клуб, б-ки для дітей і дорослих, муз. школа; лікарня; філія Ратнів. відділ. ощадбанку. Гол. підприємство — ТОВ «Гал-Євро-Контакт» (виробництво крохмалю, соків, м’ясних консервів, напівфабрикатів). Функціонує термінал «Заболоття». Реліг. громади: УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської. Архіт. пам’ятка — Хрестовоздвижен. церква (1795). Встановлено пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — письменник І. Корсак.