Заборовський Леонід Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЗАБОРО́ВСЬКИЙ Леонід Олександрович (13. 02. 1967, с. Олександрівка Корюків. р-ну Черніг. обл.) — живописець. Член НСХУ (1999). Закін. Одес. пед. інститут (1992; викл. О. Письмиченко, Р. Рудаков). Відтоді працював викл. Черніг. дит. худож. школи; 1994–95 — зав. сектору сучас. укр. мистецтва Черніг. ХМ; 1995–2001 — викладач Славут. дит. школи мистецтв (Київ. обл.); 2001–02 — викладач кафедри приклад. мистецтва і дизайну реклами Інституту реклами (Київ). На творчій роботі. Представник реаліст. школи станк. живопису, послідовник імпресіоніст. традицій пленер. живопису. Учасник всеукр. худож. виставок від 1993. Пер-сон. — у Чернігові (1994–99), Славутичі (1996), Києві (2006–09), Одесі та С.-Петербурзі (2009). Окремі роботи зберігаються у Черніг. та Севастоп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «За селом» (1992), «Краєвид» (1993), «Шлях до храму», «Троянди» (обидва — 1994), «Негода відступає», «Седнівський мотив», «Ранковий сніг», «Місячно», «Відродження» (усі — 1995), «Тривога», «Ксенія Андріївна» (обидва — 1996), «Натюрморт із самоваром» (1997), «Ранок» (1999), «Куточок Чернігова» (2002), «Згадуючи А. Чехова», «Зима у Седневі» (обидва — 2003), «Урочистий травень», «Вечоріє» (обидва — 2004), «Занедбана садиба» (2005), «Травнева ніч», «У Семенівці» (обидва — 2007), «Гра світла», «Буде дощ» (обидва — 2008), «Лагідне море», «Соняшники дозрівають» (обидва — 2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
