Забудський Григорій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Забудський Григорій Олександрович

ЗАБУ́ДСЬКИЙ Григорій Олександрович (02. 08. 1854, Новогеоргіїв. фортеця, нині м. Новий-Двір-Мазовецький Мазовец. воєводства, Польща – 1930) – фахівець у галузі вибухових речовин. Брат М. Забудського. Походив зі спадк. дворян Черніг. губ. Генерал-лейтенант (1909). Закін. Михайлів. артилер. академію в С.-Петербурзі (1879), де був залишений аспірантом, а від 1882, після захисту двох дис. на право викладання курсів з хімії, металургії, виготовлення порохів і вибухових речовин, й працював: від 1893 – ординар. проф. (також був чл. Артилер. ком-ту і зав. хім. лаб.). Від 1914 – нач. Центр. наук.-тех. лаб., яку після більшов. перевороту 1917 перетвор. у Центр. наук.-тех. ін-т при Вищій раді нар. госп-ва, згодом – у Ленінгр. ін-т металів (нині С.-Петербург). Досліджував властивості порохів та вибухових речовин. Брав безпосередню участь у переозброєнні рос. армії малокалібер. зброєю, запровадженні малодим. та бездим. порохів для боєприпасів, розробленні бризантних вибухових речовин для снарядів.

Пр.: Пороходелие в иностранных государствах в Австрии, Германии, Англии, Франции и Италии. 1885; Приготовление крупнозернистого пороха на русских пороховых заводах. 1885; Производство стальных орудий во Франции. 1887; Приготовление и свойства различных малодымных и бездымных порохов. 1893; Взрывчатые вещества. 1907 (усі – С.-Петербург).

Г. О. Бойко

Стаття оновлена: 2010