Євробачення - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Євробачення

«ЄВРОБА́ЧЕННЯ» – щорічний міжнародний пісенний конкурс. Засн. 1955 з ініціативи ген. дир. Швейцар. телебачення М. Безансона як конкурс на визначення найкращої пісні Європи. Вперше відбувся 1956 у м. Луґано (Швейцарія) з назвою «Ґран-Прі Євробачення» («Eurovision Grand Prix»), згодом отримав назву «Пісенний конкурс Євробачення» («Concours Eurovision de la chanson»), більш відому як «Є.». Заг. координацію конкурсу проводить Європ. телерадіомов. союз. 1956 у конкурсі взяли участь виконавці з 7-ми країн, кожна з яких представила по 2 пісні (від 1957 діє обмеження – 1 пісня від країни-учасника). Першу перемогу здобула Л. Ассіа (Швейцарія). «Є.» транслюють на телебаченні у прямому ефірі (від 2000 також онлайн у мережі інтернет); після завершення виступів конкурсантів відбувається голосування телеглядачів, за результатами якого визначають лауреатів. Кожен наступ. конкурс відбувається на тер. країни, представник якої став абсолют. переможцем. Нині у «Є.» бере участь 51 держава, глядац. аудиторія охоплює від 100 до 600 млн осіб. Виступи учасників проходять у кілька етапів: 2 півфінали, після яких глядачі голосуванням обирають фіналістів, до складу яких автоматично потрапляє учасник від минулоріч. країни-переможниці. 1980–99 обов’язк. умовою було виконання пісні держ. мовою. Найвідоміші переможці «Є.» – франц. співачка Ф. Боккара (1969), швед. гурт «ABBA» (1974), канад. виконавиця С. Діон (1988), яка на конкурсі представляла Швейцарію, італ. співак Т. Кутуньо (1990) та ін. Найбільшу кількість перемог на «Є.» здобували Ірландія (7), Велика Британія, Франція та Люксембурґ (по 5). Україну на конкурсі вперше представив 2003 О. Пономарьов (Риґа, 14-е м.). 2004 у Стамбулі перемогу здобула Р. Лижичко; 2005 «Є.» відбувалося у Києві. Лауреатами «Є.» були А. Данилко (Гельсинкі, 2007) та Ані Лорак (Белґрад, 2008; обидва – 2-е м.). Від 2003 щорічно проводиться дит. пісен. конкурс «Є.».

Літ.: Зирін О. А. Бачення євро. Хроніки українського Євробачення. В., 2005.

В. Ф. Шинкарук

Стаття оновлена: 2009