Кошкін Володимир Мойсейович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кошкін Володимир Мойсейович

КО́ШКІН Володимир Мойсейович (20. 11. 1936, Харків – 17. 01. 2011, там само) – фахівець у га­лузі фізики твердого тіла, письменник. Син М. Кошкіна. Д-р фіз.-мат. н. (1972), проф. (1981). Засл. діяч н. і т. України (2009). Держ. премія України у галузі н. і т. (2001). Закін. Харків. ун-т (1959). Працював у НДІ осн. хімії (1960–66): від 1963 – кер. групи; кер. сектору радіаційностійких матеріалів Ін-ту монокристалів АН УРСР (1966–82; обидва – Хар­ків); від 1982 – зав. каф. фіз. та колоїд. хімії Нац. тех. ун-ту «Хар­ків. політех. ін-т». Сформулював кристалограф. критерій і виявив клас речовин із надвисокою радіац. стійкістю; передбачив нестійкі рівноважні дефекти, що виз­начають дифузійні та теплофіз. властивості твердих тіл при високих т-рах, зокрема фаз. пе­реходи й ефекти переносу у су­періон. провідниках; визначив термодинаміку, кінетику та елек­троніку інтеркальов. шаруватих напівпровідників; з’ясував похо­д­ження впливу газового та рідко­го середовищ на крит. параметри високотемператур. напівпро­відників; відкрив ефект рівноваж. впровадження неіонізов. домішок у напівпровідники з пустота­ми у ґратці (спів­авт.). Автор зб. віршів «МестоИмения» (1996), «Ос­таться в сентябре» (1999), «От Фауста до Вертера» (2006), есеїв «Чувства и символы. Меж­ду духом и плотью» (2010; усі – Харків).

Пр.: Unstable equilibrium and radia­tion defects in solids // Solid State Communi­cations. 1973. Vol. 13 (спів­авт.); Interca­lation of semiconductors: thermodynamics, kinetics, electronics // Materials Science Forum. 1992. Vol. 91–93; Physics and Chemistry of Compounds with Loose Crys­tal Structure. Berkshire; New York, 1994 (спів­авт.); Зоны неустойчивости и короткоживущие дефекты в физике крис­таллов // ФНТ. 2002. Т. 28, № 8/9; Мате­риалы и устройства с гигантским радиа­ционным ресурсом // Диэлектрики и по­­лупроводники в детекторах излучения. Х., 2006 (спів­авт.).

Літ.: НТУ «ХПІ»: Історія розвитку. Х., 2010; Харків. політех.

Ю. І. Зайцев

Стаття оновлена: 2014