Єврорегіон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єврорегіон

ЄВРОРЕГІО́Н – одна з організаційних форм транскордонних відносин. У Є., в межах своєї компетенції та за згодою центр. держ. органів (на базі спеціально розширених повноважень щодо міжнар. співроб-ва), місц. органи влади прикордон. адм.-територ. одиниць мають можливість розробляти спец. комплексні програми екон., культур. і гуманітар. взаємодії, реалізовувати конкретні транскордонні екон. проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології. У них є власна організац. структура та визначені джерела фінансування; діяльність базується на укладених договорах, угодах міждерж. рівня та статутах. Співроб-во в рамках діючих Є. здійснюють у напрямах поєднання зусиль в екон. сфері для розбудови соц., інформ. і вироб. інфраструктур, буд-ва та модернізації кордону, розвитку транспорт. мережі, наук. і культур. співпраці, охорони довкілля. У Є. реалізують низку проектів і програм транскордон. співроб-ва, що мають відповід. вплив на подальший екон. й соц. розвиток регіонів.

Тер. України, що входить до складу Є., становить майже третину від її заг. площі. Шість Є. об’єднують 8 обл., 149 р-нів, 141 місто України з адм.-територ. одиницями 8-ми країн Європи. На кордонах України з державами-чл. ЄС діють 4 Є.: «Буг», «Верхній Прут», «Карпати», «Нижній Дунай». Також створ. Є. «Дніпро» (Черніг. обл. України, Брян. обл. РФ і Гомел. обл. Білорусі) та «Слобожанщина» (Харків. обл. України й Бєлгород. обл. РФ), укладено угоду про формування Є. «Ярославна» (Сум. обл. України та Курс. обл. РФ), триває робота з орг-ції Є. «Дністер» (Вінн. й Одес. обл. України та прикордонні р-ни Молдови), опрацьовується питання щодо розроблення проекту Є. «Сян» (Львів. обл. України та Підкарпат. воєводство Польщі), йдуть переговори про входження Микол. обл. до Є. «Померанія», існують пропозиції про створення Є. «Полісся» та «Донбас».

Єврорегіон «Буг» – транскордонне об’єднання, засноване для розвитку співпраці прикордонних територій України, Польщі та Білорусі. Угоду про його створення підписали в Луцьку 1995 хелм., люблін., тарнобжес., замост. воєводи та голова Волин. облради. 1998 до нього увійшли Білопідляс. воєводство Польщі та Брест. обл. Білорусі, 2000 – Сокал. і Жовків. р-ни Львів. обл. Тер. об’єднання становить 80 916 км2, чисельність насел. – 4997,7 тис. осіб. Є. «Б.» охоплює 3 регіон. частини: Брест. обл. Білорусі (з осередком у м. Брест), Люблін. воєводство Польщі (з осередком у м. Люблін), Волин. обл. України (з осередком у Луцьку); 64 субрегіон. одиниці, що складаються з 54-х р-нів (земських повітів): 16 – у Брест. обл., 20 – у Люблін. воєводстві, 16 – у Волин., 2 – у Львів. обл.; 12 міст на правах р-нів (повітів): по 4 в кожній регіон. одиниці. 1996 Є. «Б.» став чл. Т-ва європ. прикордон. регіонів. Осн. мета діяльності – розвиток співпраці прикордон. тер. за напрямами: просторовий благоустрій; комунікації, транспорт і зв’язок; освіта, охорона здоров’я, культура, спорт і туризм; охорона та покращення довкілля; ліквідація наслідків надзвич. ситуацій і стихій. лих; сприяння розширенню контактів між мешканцями прикордон. тер., розвиток співпраці між суб’єктами госп. діяльності. Керівні органи (рада, президія, секретаріат і ревізійна комісія) виконують координац. й дорадчі функції, пов’язані з реалізацією цілей і завдань, та представляють об’єднання в зовн. відносинах. Найвищий орган – рада, до складу якої входять по 10 представників від кожної сторони. Президія об’єднання виконує координац. і представниц. функції (складається з 3-х чл. – по одному від кожної сторони). Секретаріат є виконав. й адм. органом, що об’єднує нац. бюро в містах Брест, Хелм і Луцьк. Ревізійну комісію (у складі 6-ти осіб, по 2 від кожної сторони) обирають на 2 р. Вона провадить контроль за діловодством і використанням засобів фінансування об’єднання, здійснюваного кожною зі сторін. Бюджет також може бути збільшений або поповнений із зовн. джерел. Статутну діяльність Є. «Б.» забезпечують 7 білорус.-польс.-укр. робочих груп. 2004 за спіл. проектом учасників створ. банк «ПЕКАО» (Україна); відкрито фінансування за програмою ТАСІС буд-ва другого мосту через Зх. Буг у зоні міжнар. автомоб. переходу «Ягодин – Дорогуськ», що відіграє важливу роль у транспорт. коридорі Чорне море – Балт. море, яким проходять найкоротші шляхи, що з’єднують Берлін, Варшаву та Київ; розроблено програму створення міждерж. біосфер. резерву в складі Шацького нац. природ. парку України, Поліс. нац. і Собібор. ландшафт. парків Польщі. КМ України затвердив відповідні програми транскордон. співроб-ва на 2007– 20 рр. Фінансує діяльність структур кожна сторона згідно з окремо встановленими критеріями.

Єврорегіон «Верхній Прут» – форма співробітництва трьох суміжних держав – України, Румунії та Молдови – з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, подальшої інтеграції та наближення спільних інтересів прикордонних адміністративно-територіальних одиниць. До об’єднання, засн. 2000, входять Чернів. обл. України, Ботошан. і Сучав. пов. Румунії, Бричен., Єдинец., Фалешт., Глоден., Окниц. і Ришкан. р-ни Молдови. Розташ. на пл. бл. 30 тис. км2 із насел. понад 3 млн осіб. Створ. для сприяння розширенню існуючих субрегіон. зв’язків і транскордон. співроб-ва адм.-територ. одиниць (місц. органів влади, установ, підпр-в, фіз. осіб, неуряд. і громад. орг-цій та нац. меншин) у галузях економіки, освіти, науки, культури та спорту; розбудови нових механізмів субрегіон. співроб-ва та забезпечення сталого розвитку регіону в рамках інтеграції до сучас. заг.-європ. процесу. Осн. завдання: розвиток і вдосконалення торг. та екон. відносин; розроблення нових проектів співроб-ва; розвиток і впровадження передових технологій; екол. безпека; гармонізація розвитку інфраструктур; гарантування повної рівності прав осіб, які належать до нац. меншин; охорона здоров’я насел., розвиток туризму й рекреац. діяльності. До складу Є. «В. П.» входить також екоєврорегіон – форма співроб-ва між органами держ. і місц. упр., спеціалізов. орг-ціями у сфері охорони довкілля, екол. безпеки, моніторингу, цивіл. захисту насел., сан.-епідеміол. нагляду, а також між суб’єктами госп. діяльності суміж. країн із метою покращення техногенно-екол. безпеки в басейнах річок та на певних тер. задля забезпечення сталого соц.-екон. розвитку цих територій. Структура упр.: вищий орган – рада, до якої входять кер. повіт. рад і голова Чернів. облдержадміністрації; виконав. голова ради (обирають терміном на 1 р.); секретаріат ради (створює чинний голова із фахівців влас. апарату); робочі комісії, що є осн. виконав. органами Є. (утворює рада об’єднання; 9 представників – по 3 від кожної країни) з економіки, інфраструктури й туризму; питань екол. безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону та діяльності екоєврорегіону; питань науки, освіти, культури, охорони здоров’я, спорту та молоді; питань розвитку міжрегіон. і міжнац. зв’язків, місц. самоврядування та ЗМІ. Забезпечення діяльності комісій з укр. боку покладено на Держ. наук.-тех. центр «Екоресурс» (також здійснює заг. наук.-метод. координацію цієї діяльності), Держ. центр стандартизації, метрології та сертифікації в Чернів. обл., НДІ мед.-екол. проблем МОЗ України та Буковин. політол. центр при Чернів. ун-ті. Європ. асоц. партнер Є. «В. П.» – федерал. земля Карінтія (Австрія).

Єврорегіон «Карпати» – міжрегіональна асоціація прикордонних адміністративних районів України, Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Створ. 1993 зі схваленням у м. Дебрецен (Угорщина) угоди й статуту, які є осн. правовими актами, що регулюють її функціонування. Тер. Є. «К.» складається з 4-х обл. зх. частини України (Львів., Закарп., Івано-Фр., Чернів.), 5-ти обл. Угорщини (Боршод-Абауй-Земплейн, Гевеш, Яс-Надькун-Солнок, Саболч-Сатмар-Берег, Гайду-Бігар), а також міст з обл. статусом Дебрецен, Еґер, Мішкольц, Ніредьгаза; у Польщі охоплює Підкарп. воєводство, що складається з 20-ти повітів і 4-х міст на правах повітів (Кросно, Перемишль, Жешув, Тарнобжеґ); у Словаччині – Кошиц. і Пряшів. краї; у Румунії (приєдналася 1997) – 7 округів (Бігор, Ботошані, Марамуреш, Сучава, Сату Маре, Зілаг і Харгіта). Під час заснування тер. асоц. становила 53 200 км2 (насел. 5 млн), згодом збільшилася до 161 279 км2 (16 млн осіб). Гол. завдання: орг-ція та координація спіл. діяльності, сприяння екон., наук., екол., культур. та освіт. співроб-ву, підтримка окремих проектів щодо розвитку інфраструктури прикордон. р-нів, сприяння розвитку контактів і співроб-ва з міжнар. орг-ціями, покращення рівня життя насел., збереження миру, сприяння добросусід. відносинам між державами, забезпечення прозорості кордонів. Асоц. має влас. бюджет, який включає кошти регіон. і місц. органів влади, а також закордон. спонсорів, зокрема Фонду братів Рокфеллерів, Ін-ту дослідж. «Схід – Захід». Станом на 2010 осн. здобутками були проведення міжнар. ярмарків і виставок, орг-ція конф. для обговорення спіл. проблем країн, утворення Асоц. ун-тів Є.«К.» посилення зовн.-екон. контактів між прилеглими тер., заснування Асоц. Карпат. торг.-пром. палат, створення Фонду розвитку Є. «К.». На 30-му засіданні ради асоц. в Ужгороді 2001 схвалено міжнар. проект «Комплексна програма облаштування басейну річки Тиса». Найвищим органом асоц. є рада, до складу якої входять 15 осіб (по 3 представники від кожної країни-учасниці). Голову (водночас голова президії) обирають серед її чл. на 2 р. за принципом ротації. Президія ради – виконав. орган, міжнар. секретаріат – виконав. і адмін. орган, що складається з постій. нац. представників кожної зі сторін. 1996 на 14-му засіданні ради затверджено положення про секретаріат, згідно з яким виконавчі й адм. функції здійснює виконав. дир., якого призначає рада на 2 р. за конкурс. відбором. Для успіш. функціонування асоц. створ. галуз. робочі комісії із питань довкілля, туризму, регіон. розвитку, соц. інфраструктури, торгівлі, надзвич. ситуацій, а також ревізійну комісію. Є. «К.» входить до складу Асоц. прикордон. регіонів Європи.

Єврорегіон «Нижній Дунай» – форма прикордонного співробітництва між сусідніми територіальними громадами та місцевими органами влади України, Молдови і Румунії. Створ. відповідно до положень укр.-румун. договору про відносини добросусідства та співроб-ва 1997, протоколу про тристороннє співроб-во між урядами України, Молдови та Румунії, підписаного в м. Ізмаїл (Одес. обл.), Європ. рамк. конвенції про тристороннє співроб-во між територ. громадами або владами, ухваленої в Мадриді 1980. Документи про формування та діяльність Є. «Н. Д.» підписані 1998 в м. Ґалац (Румунія). До його складу входять: від України – Одес. обл., від Молдови – пов. Кагул, від Румунії – пов. Браїла, Ґалац, Тульча. Охоплює тер. бл. 53 тис. км2 із насел. понад 4 млн осіб. Учасники Є. «Н. Д.» співпрацюють за напрямами: орг-ція та координація заходів із просування співроб-ва у сферах економіки, науки, екології, культури, освіти та спорту; розроблення спіл. програм прикордон. співроб-ва у галузях діяльності, встановлених заг. угодами; просування та сприяння прямим контактам між екон. агентами, ін-тами, неуряд. орг-ціями й експертами, які діють у різноманіт. галузях; посередництво та сприяння співроб-ву своїх чл. із міжнар. орг-ціями, ін-тами й агентствами. Організац. структура Є. «Н. Д.» включає: раду – керів. орган упр., до складу якого входять по 3 представники регіон. влади від кожної сторони; голову (обирають на 1-му засіданні терміном на 2 р. із представників сторін); 2-х віце-голів (обирає рада зі своїх чл.); координац. центр – адм. орган у складі кер. та 2-х координаторів, які забезпечують діяльність голови, а також по 1 координатору, що забезпечують діяльність віце-голів (зазнач. осіб призначає рада терміном на 2 р.). Сформовано комісії з регіон. розвитку; економіки, торгівлі й туризму; гармонізації норматив. документів, які належать до місц. компетенції; транспорту й комунікацій; демографії; довкілля; освіти, науки, культури, охорони здоров’я та спорту; фінанс. аудиту; ліквідації наслідків стихій. лих та боротьби з організов. злочинністю. Фінансують діяльність Є. «Н. Д.» порівну представники кожної зі сторін з місц. бюджетів, а також ін. влас. або залучених джерел. Нині учасники розробляють проект щодо ефектив. упр. водними ресурсами Є. «Н. Д.», який на 88 % фінансує Європ. комісія; тех.-екон. документацію, необхідну для реалізації низки проектів прикордон. співроб-ва, зокрема спорудження паром. переправ через Дунай для вантаж. автомобілів за маршрутом «Рені–Тульча», а також між насел. пунктами Орлівка (Одес. обл.) та Ісакча (пов. Тульча). Розроблено концепцію створення єдиної міжнар. вільної екон. зони Рені–Ґалац–Джурджулешти. 1999 у м. Кагул відкрито філію румун. Ун-ту «Нижній Дунай» м. Ґалац, де навч. студенти з Румунії, Пд. Молдови та Одес. обл., реалізується проект із відкриття у м. Ґалац пам’ятника гетьману І. Мазепі. 2009 Є. «Н. Д.» отримав від ЄС 40 млн євро інвестицій і здобув статус юрид. особи, що надалі дозволить залучати іноз. кошти у значно більшій кількості.

В. М. Матвієнко

Стаття оновлена: 2009