Євса Ірина Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Євса Ірина  Олександрівна

Є́ВСА Ірина Олександрівна (15. 10. 1956, Харків) – поетеса, перекладач. Чл. НСПУ (1979). Навч. у Харків. ун-ті, закін. Літ. ін-т у Москві (1981). Мешкає у Харкові, пише рос. мовою. У її творах глибокий психологізм поєднано з високою поет. культурою. Переклала низку творів давньогрец. поетів Сафо, Орфея, Піфагора, укр. Л. Костенко, А. Перерви, В. Бойка, І. Мироненко, Л. Томи, Н. Білоцерківець, Л. Рубан, польс. Р. Данецького, вірм. Г. Варданяна, А. Саядяна, груз. М. Шалвашвілі та ін. (окремі книги вийшли у Москві). Деякі вірші Є. перекладено укр., литов., груз., вірм., азерб., серб. мовами. Премія Міжнар. фонду пам’яті Б. Чичибабіна (2000).

Тв.: Отзвук. Х., 1976; Дыхание. Х., 1978; Август. К., 1985; День седьмой. К., 1985; Сад. Х., 1986; Изгнание из рая. Х., 1995; Наверное, снилось… Париж; Нью-Йорк; Москва, 1999; Лодка на фаянсе. Х., 2000; Опись имущества. К., 2003; Трофейный пейзаж. Х., 2006.

Літ.: Романов Є. У поетичному саду Ірини Євси // Прапор. 1988. № 11; Минаков С. «Поэт всегда мешает дураку…» // Время. 1999, 16 сент.

М. К. Возіянов

Стаття оновлена: 2009