Євсєєв Іван Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Євсєєв Іван  Федорович

ЄВСЄ́ЄВ Іван Федорович (22. 02. 1912, с. Старий Салтів, нині смт Вовчан. р-ну Харків. обл. – 07. 07. 1973, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1966). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. юрид. ін-т (1937). Працював у Наркоматі юстиції, Президії ВР і РМ УРСР (1937–54). Від 1954 – ст. н. с. відділу зарубіж. соціаліст. країн Ін-ту історії АН УРСР (Київ). Досліджував історію сх.-європ. країн.

Пр.: Народные комитеты Закарпатской области – органы государственной власти (1944–1945). Москва, 1954; Непорушна дружба народів соціалістичних держав – втілення ідей Великого Жовтня. К., 1957; Сотрудничество Украинской ССР и Польской Народной Республики (1944–1960). К., 1962.

Літ.: Євсєєв Іван Федорович (1912–1973): Некролог // УІЖ. 1973. № 9.

Л. І. Ткачова

Стаття оновлена: 2009