Євстаф’єва Елла Валентинівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Євстаф’єва Елла  Валентинівна

ЄВСТА́Ф’ЄВА Елла Валентинівна (21. 01. 1966, Дніпропетровськ) – живописець. Чл. НСХУ (1996). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1991; викл. В. Гонтарів, О. Хмельницький). Працювала художником-монументалістом на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті (1991–99). На твор. роботі. Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1993. Осн. галузі – живопис, монум. та декор. розпис. У станк. живописі спирається на староукр. традиції та нар. мист-во, використовує декор. прийоми, зокрема іконописну техніку темпер. живопису на рельєф. левкасах. В алегорич. і пейзаж. композиціях відтворила лагідні сільс. мотиви, у натюрмортах – речі традиц. нар. побуту. Для полотен Є. характерний тепло-золотавий колорит; розписи тарелей та баклаг яскраві, сповнені нар. гумору.

Тв.: «Мить часу», «Пасхальний натюрморт» (обидва – 1993), «Білі лелеки материнства» (1994), «Берегиня», «Натюрморт із кобзою» (обидва – 1995), «Натюрморт старовинний», «Пейзаж із вуликами» (обидва – 1996), «Козацький натюрморт» (1999), «Козак Мамай» (2002), «Натюрморт із часником» (2003).

Літ.: Годенко-Наконечна О. Січеслав репрезентує // ОМ. 2003. № 3.

О. П. Годенко-Наконечна

Стаття оновлена: 2009