Євтюхіна Олена Олексіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Євтюхіна Олена  Олексіївна

ЄВТЮ́ХІНА Олена Олексіївна (06. 06. 1947, м. Славута, нині Хмельн. обл.) – майстриня художнього скла і скульпторка. Чл. НСХУ (1989). Закін. Львів. ін-т приклад.-декор. мист-ва (1974; викл. Е. Мисько, А. Соболєв, І. Якунін). На твор. роботі. Осн. галузі – станк., монум. скульптура та скульптура малих форм. Від кін. 1970-х рр. – учасниця обл., міжнар. худож. виставок і симпозіумів. Персон. – у Львові (1979). У скульптур. творах чітко вимальовується ставлення до дійсності, багатогранність сприйняття автором образів сучасників. Окремі роботи зберігаються у Львів. картин. галереї.

Тв.: медалі – «І. Федоров-першодрукар», «400 років “Букварю”» (обидві – 1974), «Кора» (2000); «Брат», «Гітарист», «Дівчинка» (усі – 1978), «Діти і цирк», «Хлопчик із півником», «Живописець І. Сорбинов», «Торс» (усі – 1979), «Якутка», «Автопортрет» (обидва – 1980), «Дід та онук», «Таня», «Ван Ґоґ», «Інженер Н. Янтуріна» (усі – 1981), «Родина ульчів» (1982), «Скрипалька» (1985), «Неля» (1987), «Клоун (Присвята режисеру театру пантоміми А. Гугніну)» (2000), «Фотокор» (2003), «Очікування» (2004; 2005).

Г. О. Сидоренко

Стаття оновлена: 2009