Єгіазарян Борис Завенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єгіазарян Борис  Завенович

ЄГІАЗАРЯ́Н Борис Завенович (07. 08. 1956, с. Апаран, Вірменія) – живописець. Закін. Єреван. художнє уч-ще (1977; викл. Г. Арутюн, Ф. Гаспарян), навч. у Ленінгр. вищому худож.-пром. уч-щі (нині С.-Петербург; 1978–79; викл. Лукін), Київ. худож. ін-ті (1982–86; викл. І. Несміянов, С. Подерв’янський). Працював викл. експерим. вірмен. школи. Учасник мист. виставок від 1986. Персон. – у Києві (1994, 1996, 2005), Філадельфії (США, 1996). Працює у стилі авангард. реалізму, поєднуючи риси символізму, примітивізму, романтизму. Творчість Є. – синтез давніх традицій вірмен. культури (мініатюри, фрески), старовин. іконопису, класич. слов’ян. мист-ва у поєднанні з сучас. модернізмом. Його полотна – притчі, у яких митець прагне розкрити сенс люд. буття, ділиться радістю пізнання Бога. Картинам притаманна експресивна колористична енергія; сюжет виявляється через візуал. символи.

Тв.: цикли – «Гранат», «Дружина» (обидва – 1992), «Калейдоскоп», «Ноїв ковчег» (обидва – 1993), «Людина» (1994–2005), «Гранатовий сад» (2003); «Повернення С. Параджанова до Єревана» (1995), «Король із синім левом», «Автопортрет» (обидва – 1997), «Скрипка для маестро» (1999), «Первісток», «Жінки з білою квіткою» (обидва – 2001), «Вірменія», «Сестри» (обидва – 2002), «Дівчина з птахом», «У саду» (обидва – 2004), «Батьківство» (2005).

Літ.: Сівков О. Борис Єгіазарян // Укр. мист-во. 2003. № 2; Егиазарян Л. Жизнь Бориса Егиазаряна // Free time. 2004. № 5; Борис Єгіазарян: Каталог. К., 2005.

Н. О. Саєнко

Стаття оновлена: 2009