Єгоров Валерій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єгоров Валерій  Павлович

ЄГО́РОВ Валерій Павлович (17. 02. 1927, с-ще рудника ім. К. Лібкнехта, нині м. Соледар Донец. обл. – 30. 05. 1971, побл. м. Сіверськодонецьк, нині Луган. обл.) – промисловець. Герой Соц. Праці (1971). Держ. нагороди. Закін. Харків. політех. ін-т (1951). Відтоді з перервами працював на Сіверськодонец. хім. комбінаті (нині об’єдн. «Азот»): 1961–64 – заст. гол. інж., 1966–68 – гол. інж., від 1968 – дир. 1964–66 – нач. Упр. хім. пром-сті Донец. раднаргоспу. Під кер-вом Є. Сіверськодонец. хім. комбінат перетворено на одне з найбільших підпр-в хім. пром-сті СРСР, на взірцево-показ. щодо рівня автоматизації технол. процесів. Низку розроблених ним тех. новацій введено у заг. практику хім. вироб-ва. Загинув у автокатастрофі. Одну з вулиць Сіверськодонецька названо його ім’ям.

С. В. Горєлов, Л. М. Катоніна

Стаття оновлена: 2009