Єгоров Єгор Єгорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єгоров Єгор  Єгорович

ЄГО́РОВ Єгор Єгорович (Егоров Егор Егорович; справж. – Георгій; Георгий; 22. 07(03. 08). 1877, Москва – 15. 02. 1949, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – російський співак (бас), педагог. Чоловік О. Єгорової. Д-р мистецтвознавства (1944), проф. (1939). Засл. діяч мист-в РРФСР (1948). Закін. Моск. консерваторію (1902; кл. В. Зарудної). Відтоді – соліст Опери Солодовникова (Москва), 1904–06 – Київ. опери, 1906–08 – Великого театру у Москві. 1908–10 співав в Одесі й Тифлісі (нині Тбілісі). 1910 через хворобу залишив сцену. 1910–12 – викл. Муз.-драм. школи М. Лисенка (Київ). 1912–15 давав приватні уроки у Києві. 1916–19 – проф. Київ., 1919–22 – Таганроз. (РФ), 1922–32 – Моск. консерваторій (водночас кер. вокал. курсів Держ. ін-ту муз. науки і викл. Театр. технікуму у Москві). Від 1933 – у Свердловську: викл. Муз. уч-ща, 1934 – один з організаторів Консерваторії (1934–35 – заст. ректора, 1935–49 – засн. і зав. каф. сольного співу). У концерт. репертуарі – романси О. Бородіна, Ц. Кюї, М. Римського-Корсакова. В ансамблі із М. Бочаровим, С. Варягіним, В. Селявіним виконував вокал. квартети В.-А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шуманна та ін. Партнерами Є. були Н. Єрмоленко-Южина, Н. Забела-Врубель, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін. Мав повнозвучний, гнучкий голос м’якого «оксамитового» тембру та широкого діапазону. Манера виконання вирізнялася тонким фразуванням, глибиною трактування худож. образу. Серед учнів – В. Борисенко, Г. Воробйов, О. Єгорова, І. Жадан, А. Халилєєва.

Партії: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Рене («Іоланта» П. Чайковського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Чесний відлюдник («Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова, 1-е виконання), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно).

Літ.: Егорова О. И. Е. Е. Егоров (оперный певец) // Научно-метод. зап. Урал. консерватории. Свердловск, 1963. Вып. 5.

В. Г. Антонюк

Стаття оновлена: 2009