Єгоров Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єгоров Олександр  Іванович

ЄГО́РОВ Олександр Іванович (05. 09. 1850, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 21. 06. 1903, там само) – журналіст, видавець і правознавець. Закін. юрид. ф-т Харків. ун-ту (1871). Відтоді працював нотаріусом у Катеринослав. окруж. суд і. Вийшов 1897 у відставку, став присяж. повіреним, адвокатом. Від 1882 – у ред. г. «Екатеринославский листок»; 1884–86 – ред. г. «Степ» (закрита через демократ. спрямованість). 1884–90 заснував книгарню в Катеринославі з загальнодоступ. б-кою й чит. залом, де проводили зустрічі літераторів, краєзнавців, діячів культури, знаходилася ред. г. «Степ». Друкувався у місц. та центр. період. виданнях. Зібраний матеріал з історії краю опублікував у книгах під заг. назвою «Екатеринослав». Автор публіцист. нарисів «Екатеринославское блукание 1777–1791» (1887), «Где искать Желтые Воды» (1888); а також книжечок-«метеликів» для нар. читання «На праздник: Малорус. сказочки маленьким детям» (Екатеринослав, 1885), «О происхождении города Телятинска: Истор.-филол. штучка [в стихах] подпоручика Забейбаки» (Х., 1887), зб. «Екатеринослав: (Старое и новое)» (Екатеринослав, 1889). Сприяв виданню у Катеринославі літ. казок «Як чорт шматок хліба дослужував» та «Лиха година» І. Манжури, творів А. Кащенка у вигляді книжечок-«метеликів».

Літ.: Быков Н. Воспоминания об А. И. Егорове // Летопись Екатеринослав. ученой архив. комиссии. 1915. Вып. 10; Тележняк К. О. Колекція пам’яток писемності в особистому архіві О. І. Єгорова // Історія і культура Придніпров’я: невідомі та маловідомі сторінки: Наук. щоріч. Дн., 2008. Вип. 5.

Н. Є. Василенко, О. В. Карплюк

Стаття оновлена: 2009