ЄГО́РОВ Юрій Микола­йович (27. 01. 1926, м. Сталін­град, нині Волго­град, РФ — 12. 10. 2008, Одеса) — живописець, графік і монументаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1989). Член НСХУ (1958). Навч. у Ленін­граді (нині С.-Петербург): в Ін­ституті живопису, скульптури та архітектури (1948–52; викл. К. Йогансон), закін. вище худож.-пром. училище (1955; викл. Г. Рубльов, Г. Савінов). Працював в Одесі викл. худож. училища (1955–58) та пед. ін­ституту (1970–74). На творчій роботі. Автор жанр. полотен, порт­ретів, натюрмортів. Гол. тема — єд­на­н­ня людини і світу. Чут­тєва виразність творів Є. залежить від романтич. сприйня­т­тя довкі­л­ля і монум.-образ. рішень композицій. Створив власну модель простору, по­єд­навши пряму, зворотну та сферичну пер­спективи, що роз­ширює візуал. про­стір полотен. Емоц. враже­н­ня залежить від контражур. освітле­н­ня і тонових модуляцій кольору. Учасник мистецьких ви­ставок від 1955. Персон. — в Одесі (1961, 1976, 1999, 2006, 2008), Москві (1977, 1989), Ленін­граді (1987), Лондоні (2001). Роботи зберігаються у НХМ, Одес. та Микол. ХМ, Одес. літ. музеї, ДТГ (Москва), Музеї між­нар. асоц. з футболу (Лондон).