Єгоров Юрій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єгоров Юрій  Павлович

ЄГО́РОВ Юрій Павлович (01. 09. 1923, Москва – 09. 11. 1996, Київ) – фізико-хімік. Канд. фіз.-мат. (1958), д-р хім. (1967) н., проф. (1969). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Моск. ун-т (1952). Працював 1946–50 у Моск. упр. гідрометеослужби, 1951–52 – у Хім.-технол. ін-ті, 1952–55 – в Ін-ті горючих копалин АН СРСР, 1955–60 – в Ін-ті органіч. хімії АН СРСР (усі – Москва); 1960–68 – в Ін-ті полімерів і мономерів АН УРСР: зав. лаб. молекуляр. спектроскопії; 1968–92 – в Ін-ті органіч. хімії АНУ (обидва – Київ): від 1979 – зав. відділу молекуляр. структури і спектроскопії. Наук. діяльність: комплексне використання сучас. експерим. і теор. фіз.-хім. методів для дослідж. природи хім. зв’язку, будови і електрон. властивостей різноманіт. класів нових елементоорган. сполук.

Пр.: Определение степени разветвленности парафиновых углеродов состава C12-C16 методом инфракрасной спектроскопии // ЖАНХ. 1956. № 4 (співавт.); Исследование процесса зародышеобразования в полиэтилене методом электронного заряда // Журн. приклад. спектроскопии. 1968. № 9 (співавт.); Расчет химических сдвигов S31P на ядрах четырех координированного фосфора // ТЭХ. 1973. № 9 (співавт.); Строение и спектроскопические свойства органических соединений со связью Э=N. К., 1987.

В. В. Орда

Стаття оновлена: 2009