Єжов Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єжов Микола  Іванович

ЄЖО́В Микола Іванович (19. 04 (01. 05). 1895, С.-Петербург – 06. 02. 1940, Москва) – радянський і партійний діяч. Ген. комісар держ. безпеки (1937). За влас. зізнанням, народився у м. Маріямполе (нині Литва). Мав незакін. початк. освіту, працював робітником. Учасник 1-ї світ. війни (від 1915). У 1917 вступив до більшов. партії, в жовтні того ж року брав участь у перевороті. 1918–22 – на військ. службі у Червоній армії; 1923–27 – на парт. роботі у Казахстані; 1927–29 – заст. зав. організац.-розподіл. відділу, 1930–36 – зав. розподіл. відділу та відділу кадрів ЦК ВКП(б); 1929–30 – заст. наркома землеробства СРСР; від 1936 – нарком внутр. справ СРСР; за сумісн. від 1938 – нарком водного транспорту СРСР; водночас 1935–39 – голова ком-ту парт. контролю та чл. президії виконкому Комінтерну. Один із організаторів масових політ. репресій у СРСР (див. «Єжовщина»). 25 листопада 1938 звільнений з посади наркома внутр. справ (обов’язки наркома водного транспорту виконував до квітня 1939), 10 квітня 1939 заарешт., 6 лютого 1940 за звинуваченнями в орг-ції антирад. змови, шпигунстві на користь іноз. розвідок і підготовці терорист. акцій проти кер-ва СРСР засудж. до розстрілу. 1998 військ. колегія Верхов. суду РФ за зверненням прийом. дочки Є. переглянула постанову по його справі, однак у реабілітації відмовила.

Літ.: Гуль Р. Дзержинский–Менжинский–Петерс–Лацис–Ягода–Ежов. Париж, 1936; Брюханов Б. Б., Шошков Е. Н. Оправданию не подлежит. Ежов и ежовщина. 1936–1938. С.-Петербург, 1998; M. Jansen, N. Petrov. Stalin’s Loyal Executioner: People’s Commissar Nikolai Ezhov, 1895–1940. Stanford, 2002; Полянский А. Ежов. История «железного» сталинского наркома. Москва, 2003.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2009