Єзепов В’ячеслав Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єзепов В’ячеслав  Іванович

ЄЗЕ́ПОВ В’ячеслав Іванович (Езепов Вячеслав Иванович; 07. 10. 1941, м. Саратов, РФ) – російський актор. Нар. арт. України (2004), РРФСР (1988). Закін. школу-студію МХАТу (1963; викл. В. Топорков, К. Головко). 1963–66 і 1973–77 – актор Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки; 1966–67 – Театру ім. Ленін. комсомолу (Ленінград, нині С.-Петербург); від 1967 (з перервою) – Малого театру (Москва).

Ролі: Пальчиков («Вечірнє світло» О. Арбузова), Антон Чехов («Насмішкувате моє щастя» Л. Малюгіна), Фірс, Шамраєв («Вишневий сад», «Чайка» А. Чехова), Курослєпов, Чугунов («Гаряче серце», «Вовки та вівці» О. Островського), Домінго («Дон Карлос» Ф. Шіллера); у кіно – Німецький офіцер з грамофоном («Немає невідомих солдат», 1965, реж. С. Цибульник, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Сергій Шульгін («Дорослий син», 1979, реж. О. Панкратов-Чорний), Юрій («Парасолька для наречених», 1986, реж. Р. Нахапетов), Жданов («Микола Вавилов», т/с, 1990, реж. О. Прошкін; усі – «Мосфільм»), Письменник («День командира дивізії», 1983, реж. І. Ніколаєв, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького), Тургенєв («Остання дорога», 1986, реж. Л. Менакер, «Ленфільм»), Лейтенант Кіллер («Вирок», 1994, реж. В. Шиловський, «Ґолдфільм»).

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2009