Єзерський В’ячеслав Вікентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єзерський В’ячеслав  Вікентійович

ЄЗЕ́РСЬКИЙ В’ячеслав Вікентійович (01(13). 04. 1890, м. Ізяслав, нині Хмельн. обл. – 08. 12. 1963, Москва) – письменник. Брат М. Єзерського. Закін. Вінн. г-зію (1908). Від 1913 – у Москві. Відвідував школу поезії В. Брюсова. Учасник 1-ї світ. війни. Чл. Всерос. спілки поетів. Від 1921 – секр. Наркомосу. Автор зб. оповідань для дітей «Улыбки солнца» (1923), поезій «Красноармеец», «Туки-туки-тук», «Озорной мячик» (укр. переклад М. Пригари – «М’ячик-пустун», К., 1929), «Дождик – стекляные ножки» (усі – 1929; усі – Москва). Після видання роману «Шевченко» (Москва, 1931) Є. звинувачено в укр. бурж. націоналізмі, формалізмі, схематичності і спрощеності зображення худож. світу. Відтоді не публікувався. Залишив рукописні біогр. повісті про Ф. Лассаля, Г.-К. Андерсена та У. Кармалюка.

Тв.: [Вірші] // Мацько В. Літературне Поділля. Хм., 1991; Шевченко. Хм., 2007.

Літ.: Мацько В. В’ячеслав Єзерський – автор роману «Шевченко» // СіЧ. 2002. № 3; Його ж. Зупинений політ // Єзерський В. Шевченко. Хм., 2007.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2009