Єзерський В’ячеслав Вікентійович

Визначення і загальна характеристика

ЄЗЕ́РСЬКИЙ Вʼячеслав Вікенті­йович (01(13). 04. 1890, м. Ізяслав, нині Хмельн. обл. — 08. 12. 1963, Москва) — письмен­ник. Брат М. Єзерського. Закін. Вінн. гімназію (1908). Від 1913 — у Москві. Від­відував школу поезії В. Брюсова. Учасник 1-ї світової війни. Член Всерос. спілки поетів. Від 1921 — секр. Наркомосу. Автор зб. оповідань для дітей «Улыбки солнца» (1923), поезій «Красноармеец», «Туки-туки-тук», «Озорной мячик» (укр. пере­клад М. Пригари — «Мʼячик-пустун», К., 1929), «Дождик — стекляные ножки» (усі — 1929; усі — Москва). Після ви­да­н­ня роману «Шевченко» (Москва, 1931) Є. звинувачено в укр. бурж. націоналізмі, формалізмі, схематичності і спрощеності зображе­н­ня худож. світу. Від­тоді не публікувався. Залишив рукописні біогр. повісті про Ф. Лас­саля, Г.-К. Андерсена та У. Кармалюка.

Тв.: [Вірші] // Мацько В. Літературне Поді­л­ля. Хм., 1991; Шевченко. Хм., 2007.

Літ.: Мацько В. Вʼячеслав Єзерський — автор роману «Шевченко» // СіЧ. 2002. № 3; Його ж. Зупинений політ // Єзерський В. Шевченко. Хм., 2007.

В. П. Мацько

Завантажити статтю