Єкельчик Юрій Ізраїльович

ЄКЕ́ЛЬЧИК Юрій Ізраїльович (05(18). 09. 1907, Мінськ — 19. 04. 1956, Москва) — кіно­оператор. Закін. Київ. кіноін­ститут (1931), де від­тоді й викладав до 1938. Є. — один з основоположників укр. кіно­оператор. школи. Його майстерність формувалася під впливом А. Головні, Д. Демуцького, А. Москвіна, Е. Тіссе. Першою самост. роботою Є. став фільм «Остан­ній каталь» (1931, реж. Л. Френкель), після якого О. Довженко за­просив його до спів­праці над фільмом «Іван» (1932). На­ступними були фільми: «Велика гра» (реж. Г. Тасін), «Кришталевий палац» (реж. Г. Грічер-Черіковер; обидва — 1934), «Суворий юнак» (1935, реж. А. Роом). У цих роботах Є. надміру захоплюється екс­периментува­н­ням, прагне досягти макс. ефекту, зловживаючи формал. при­йомами. Деякі фільми взагалі не були випущені в прокат. На­ступ. фільм «Щорс» (1939, реж. О. Довженко) вивів Є. в когорту провід. операторів. Пере­могою став фільм «Бог­дан Хмельницький» (1941, реж. І. Савченко; Сталін. премія, 1942), у якому Є. вразив орган. по­єд­на­н­ням психол. порт­рет. планів і велетен. фресок битв і походів. Проникне­н­ня в тканину фільму до­зволило Є. при­ймати не лише візуал., а й по­становочні ріше­н­ня. Брав участь у зйомках фільмів: «Визволе­н­ня» (1940, реж. О. Довженко), «Квартал № 14», «Партизани в степах України» (обидва — 1942, реж. І. Савченко). Від 1943 працював на «Мосфільмі», де зняв фільми: «Кутузов» (1943, реж. В. Петров; зимова натура), «Весі­л­ля» (1944, реж. І. Ан­ненський), «Сталін­градська битва» (1946; Сталін. премія, 1950), «Ревізор» (1952; обидва — реж. В. Петров), «Весна» (1947, реж. Г. Александров), «Ми з вами десь зу­стрічались» (1953, реж. М. До­сталь, А. Тутишкін). Працював також над фільмами: «Прощавай, Америко!» (1950, реж. О. Довженко, перша кольор. картина Є., не заверш.), «Перший ешелон» (1956, реж. М. Калатозов; здійснив широкоекран­ні зйомки, під час яких тяжко захворів, павіль­йон­ні сцени до­знімав С. Урусевський).

Завантажити статтю