Єлагін Павло Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єлагін Павло  Олексійович

ЄЛА́ГІН Павло Олексійович (02. 02. 1918, с-ще Краматорськ, нині місто Донец. обл. – 29. 01. 1986, Миколаїв) – поет. Навч. у Микол. пед. ін-ті (1935–37), був заарешт. і за звинуваченням в антирад. пропаганді засудж. до 10-ти р. таборів на Далекому Сході. 1954 реабіліт. Закін. мед. уч-ще в Миколаєві, де й працював фельдшером. Чл. літ. об’єднання «Стапель» Чорномор. суднобуд. з-ду. У творчості оспівував красу укр. Причорномор’я, романтику вільної праці та життя, справжню чоловічу дружбу.

Тв.: Иду по земле. 1975; Белые цветы. 1978; Тугие паруса. 1982 (усі – Одеса).

Є. Г. Мірошниченко

Стаття оновлена: 2009