Єлизаветградка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єлизаветградка

ЄЛИЗАВЕТГРА́ДКА (до 1830 – Михайлівка) – селище міського типу Олександрівського району Кіровоградської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. с. Плішки. Знаходиться у верхів’ї Інгульця (бас. Дніпра) та її приток Чабанка і Сурчак, за 30 км від обл. центру, за 35 км від райцентру та за 6 км від залізнич. ст. Цибулеве. Пл. 6,32 км2. Насел. 1747 осіб (2001, складає 80,9 % до 1989), переважно українці. Має автобус. зв’язок з Кіровоградом та смт Олександрівка. Засн. у 1730–40-х рр. козаками та селянами-втікачами. У 1750–60-х рр. мешканці брали активну участь у гайдамац. повстанні. 1769 зруйновано крим. татарами. Від 1787 – поселення Бузького козац. полку. 1830 Михайлівку перейменовано в Є. за назвою розташ. тут Єлисаветгр. полку. У 2-й пол. 19 ст. набули розвитку кустарні промисли та торгівля. Тут працювали 77 вітряних млинів, 3 олійні, 3 кузні, 8 дріб. землероб. підпр-в, 31 підпр-во з вироб-ва полотна, шкіри, килимів тощо. За переписом 1886, в Є. мешкало бл. 113 столярів і бондарів, 422 кравці і ковалі, 8 гончарів, 98 чоботарів-шорників, ткачів, прядильниць, понад 400 панчішників, працювало 35 крамниць. Тричі на рік відбувались ярмарки. Наприкінці 19 ст. діяли 2 православні церкви, синагога, 2 земські та церк.-парафіял. (нині селищна рада) школи, земська лікарня. У ході воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалась. Жит. Є. воювали проти більшов. влади у складі загону єлизаветградківця М. Голика. 1923–59 – райцентр. Під час голодомору 1932–33 в Є. померло бл. 300 осіб. Єлизаветградківці зазнали також сталін. репресій. Від 5 серпня 1941 до 8 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяли партизан. загін та підпіл. орг-ція. Від 1957 – смт. Нині у с-щі працює цегел. з-д, на околиці розташ. родовище суглинків. У Є. – заг.-осв. школа, дитсадок; музей історії Є., б-ка, Будинок культури (хоровий і драм. колективи, вокал.-інструм. ансамбль, концертна бригада); дільнична лікарня, психоневрол. інтернат; відділ. ощадбанку. Діє Свято-Казан. церква УПЦ МП. На околиці та у межах смт виявлено дві курганні групи (7 курганів) та 4 окремі кургани доби бронзи і ранньозаліз. віку. У Є. встановлено пам’ятники рад. воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни, мемор. дошку на будинку, де 1943 знаходився рад. військ. штаб; у с. Плішки – пам’ят. знак на честь звільнення від фашист. окупантів – гармата. Серед видат. уродженців – письменники С. Голованівський і Б. Хижняк, церк. діяч РПЦ Євстратій, генерал-лейтенант ЗС України А. Троц, повний кавалер ордена Слави М. Крюков. Тут провадили наук. дослідж. етнограф В. Ястребов, нім. ботанік Е. Ліндеман; перебував на військ. службі рос. поет А. Фет.

В. В. Білошапка

Стаття оновлена: 2009